24.10.2024 р. 

Освітні проекти ЗДО № 6 м. Чорноморська

https://youtu.be/xFHyr3Mks30

15. 05. 2024 р.

 Аналіз роботи методичної служби за 2023-2024 н.р.

https://docs.google.com/document/d/1_dqAzByUCQkQo_Oct59SCDnfBhbkLMuT/edit?usp=sharing&ouid=114934505305112087197&rtpof=true&sd=true

17.04.2024 р. Семінар-практикум "Дошкільнятам освіта для сталого розвитку"

https://youtu.be/fov5LmZqRrI

14.03 .2024 р.  Шевченківський тиждень в ЗДО

https://www.youtube.com/watch?v=E9To91gtKTM

29.01.2024 р.  

Булінг у закладі освіти: як діяти педагогу

12.01.2024 р.

Педагогічний колектив працює над проблемою

"Формування навичок сталого розвитку та їх вплив на збереження власного здоров'я"

Як у дошкільників формувати навички сталого способу життя?

Групова консультація для вихователів та батьків

Поняття сталого розвитку - це цілий напрям освіти, який передбачає формування у людей такої моделі поведінки, яка дозволяє, не знижуючи сьогоднішній рівень життя, дбати про наступні покоління.

 Міжнародний проєкт «Освіта для сталого розвитку в дії» реалізується партнерами - українською неурядовою організацією «Вчителі за демократію та партнерство», міжнародною неурядовою організацією «Глобальний план дій», (GAP, Швеція) та за підтримки Агенції з питань міжнародного розвитку SIDA (Міністерство закордонних справ Швеції). Програма «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку» (Н. Гавриш, О. Пометун, О. Саприкіна) у межах проєкту «Освіта для сталого розвитку в дії» є базовою основою для формування системи знань культури споживання.

 Програма спрямована на розв'язання таких завдань:

 формування в дітей початкових уявлень про дії та поведінку, що зорієнтовані на сталий розвиток; усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку необхідності збереження ресурсів землі та особистої відповідальності за власне майбутнє, майбутнє всього суспільства й природи; розвиток у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку, і бажання діяти в цьому напрямі .

Реалізація програми «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку» відкриває нові оптимальні можливості для формування навичок життя та основ культури споживання, орієнтованих на сталий розвиток, у дітей дошкільного віку. Пріоритетними напрямами роботи щодо реалізації ідей сталого розвитку визначено економічну, екологічну та соціальну сфери, тож у цій парадигмі більшість програм освіти для сталого розвитку пов'язані з темами раціонального використання ресурсів, збереженням, проблемами споживання, тобто мають формувати основи культури споживання.  

 В екологічній сфері. Це: охорона і раціональне використання ресурсів, зокрема прісної води, морів, океанів, а також землі, повітряного басейну; збереження біологічного різноманіття; боротьба і винищенням лісів; видалення відходів; збереження екосистем для підтримання життя як невід'ємної складової стійкого розвитку людського потенціалу

 В економічній сфері. Це: переоцінка економічною теорією ролі екологічного фактора в економічному розвитку, визначення нових пріоритетів; відмова від тупикових сучасних моделей економічного розвитку і споживання; поступове скорочення негативного впливу на природу техногенного типу економіки; перехід на позицію «людина як мета економічного зростання, а не його засіб».

 У соціальній сфері. Це: розвиток демократії; вирішення питань бідності, етнічних та демографів них проблем; подолання негативного впливу глобальних екологічних проблем на людський розвиток; застосування показника якості життя як сукупності критеріїв сталого розвитку, серед яких, зокрема, тривалість життя, стан здоров'я людини; відповідність стану навколишнього середовища нормативам; рівень доходів, зайнятості, знань і освітніх навиків населення; реалізація прав людини тощо.

 Форми роботи в ЗДО з «Освіти для сталого розвитку»

Заняття: «Скільки води на Землі».

Мета: узагальнювати знання дітей про воду та її властивості, про озера, річки, моря, океани та їх мешканців; познайомити з глобусом; розвивати у дітей творче та логічне мислення; виховувати дбайливе ставлення до води

. «Дітям про сестрицю, голубу водицю».

 Мета: узагальнити знання дітей про воду, її якості; закріпити і розширити знання про такі явища, як дощ, сніг, град, туман; продовжувати вчити дітей установлювати зв'язки і взаємозалежність у природі; Розвивати вміння логічно мислити, робити самостійні висновки; виховувати дбайливе відношення до води, як до основи життя; закріпити правила поведінки у природному середовищі.

 «Природа розкриває свої таємниці».

 Мета: закріпити знання про те, що вода - рідина, набуває форми в посудини, в яку її наливають; навчати визначати і називати основні її ознаки та властивості: вода - прозора, розливається, ллється, може бути гарячою, холодною, теплою; ознайомити дітей з водою як розчинником; вона може бути чистою, брудною, має здатність зафарбовуватись, розчиняти, потрібна для вживання та підтримування чистоти; розширити і закріпити знання дітей про стани води; розвивати вміння встановлювати найпростіші зв'язки у природі і робити висновки; виховувати бережне відношення до води як до одного з основних джерел життя на Землі, допитливість, інтерес до експериментальної діяльності.

 Досліди: «Вода - рідина», «Що може вода?», «Для чого потрібна вода?», «Стан води». Наприклад:

 - «Збереження води».

 Мета: вчити дітей дотримуватися правил економного використання води; розвивати логічне мислення при запропонуванні своїх порад (економити воду можна, якщо за один раз будеш прати більшу кількість білизни; можна економити воду при купанні; виключати воду, коли намилюєшся або чистиш зуби; мий посуд і овочі, у мисці, а під струмом води тільки споліскуй та ін.).

- «Властивості паперу».

 Мета: навчити дітей упізнавати речі, зроблені з паперу, визначати його якості (насиченість кольору, міра білизни, міцності, гладкості поверхні, щільності, всмоктувальна здатність) та властивості (мнеться, рветься, ріжеться, горить).

- «Цілющі скарби землі».

 Мета: розширити знання дітей про рідний край; дати загальні уявлення про зваємозв'язок живої природи з людиною; ознайомити з народними традиціями лікування травами; поглибити знання про призначення «Червоної книги»; виховувати заощадливе, шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідної землі.

 Бесіди: «Що означає бути бережливим та економним»; «Хто чистить повітря в кімнаті?»; «Наше життя і вода»; «Бережи природу»; «Вчись поводитися у природі»; «Наше здоров'я і природа»; «Моя екологічна безпека»; «Що я можу зробити для збереження рідної природи?»; «Що означає любити природу?»; «Коли я був добрий до природи» та ін. Дидактичні ігри: «Коли Земля сумує, коли Земля радіє», «Секрети матінки землі»,  «Подорож із Глобусом»,  «Посортуй сміття» та ін. Пошуково-дослідниька робота сприяє створенню активної пізнавальної діяльності в дітей та широкі можливості для виховання у дітей пізнавального інтересу до довкілля та розуміння його значення.

 Отже, важливою умовою освітнього процесу в ЗДО є навчання дітей раціонально використовувати природні ресурси країни, виховувати заощадливе ставлення до енергоресурсів Землі, розуміти свою значущість у збережені природи, адже кожна людина розуміє, що все, що природа нам дає, не є вічним і треба її берегти.

 Список використаних джерел 1.  Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун. Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку. Навчально-методичний посібник для дошкільних навчальних закладів, Дніпропетровськ «Ліра» 2014.

 

Аналіз методичної роботи у ЗДО № 6

м. Чорноморська

за 2022 - 2023 н. р.

https://docs.google.com/document/d/1vq3lAsoa7dfSUSxbNdt8TgEFUf99qW-q/edit?usp=sharing&ouid=114934505305112087197&rtpof=true&sd=true

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/3845-22 від 02 квітня 2022 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської міської
військових адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про рекомендації для працівників
закладів дошкільної освіти на період
дії воєнного стану в Україні

Шановні колеги!

Надсилаємо рекомендації щодо діяльності закладів дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:

• «Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану» (додаток 1);
• «Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайної ситуації» (додаток 2);
• «План дій вихователя закладу дошкільної освіти у випадку надзвичайної ситуації» (додаток 3).

Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників місцевих органів управління освітою, керівників, педагогічних працівників закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти дітьми відповідного віку.

Додатки: на 40 арк.

З повагою
заступник Міністра                            Віра Рогова

Додаток 1
до листа МОН від 02.04.2022 № 1/3845-22

Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності
з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану
(для засновників закладів, науково-педагогічних працівників ІППО, директорів та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти)

Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти.

Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі.

В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.

У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.

Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час.

Відповідь на запитання щодо організаційних аспектів діяльності закладів дошкільної освіти дають такі нормативні документи: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.

Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій».

Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час.

Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

• ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;
• теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;
• ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;
• ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

З-поміж актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі:

• організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;
• підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;
• організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;
• налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад;
• надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях.

На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57¹ Закону України «Про освіту».

На сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;
• поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
• хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з національно-патріотичного виховання.

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН.

На регіональному та місцевому рівнях вирішення окреслених питань покладається на засновників ЗДО та місцеві органи управління освіти, що полягають у:

• забезпеченні матеріально-технічних умов для надання якісних освітніх послуг;
• зарахуванні до ЗДО дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;
• залученні донорів з метою мобілізації фінансових та інших ресурсів із різних джерел для реалізації соціально та освітньо значущих неприбуткових проєктів, що спрямовані на захист дітей під час воєнного стану та у повоєнний час;
• налагодженні партнерства з громадськими, неурядовими організаціями щодо надання підтримки вихованцям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із числа внутрішньо переміщених осіб, а також дітям, які живуть у місцях, розташованих на лінії зіткнення населених пунктів, пережили та переживають травматичні події різного характеру, як-от: розлука з рідними та близькими; тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною; втрата близьких; ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо;
• організації підвищення кваліфікації та фахової підтримки педагогів з урахуванням сучасних реалій (наприклад з досвіду роботи кафедри дошкільної освіти КЗ «Запорізький обласний інститут ППО» ЗОР):

- організація дистанційного навчання педагогів ЗДО на курсах підвищення кваліфікації (далі — КПК) за затвердженим графіком із запланованим початком і реєстрацією та подовженням терміну завершення на період до 31.05.2022, що дає змогу здобувачам освіти у пролонгованому режимі виконати навчальний план з урахуванням реальних подій в професійній діяльності (призупинення освітньої діяльності в ЗДО; влаштування і допомога громадянам із числа внутрішньо переміщених осіб; волонтерська діяльність, тощо) і власному житті (переміщення на безпечну територію і погіршення побутових умов; тимчасова відсутність зв’язку, інтернету тощо);

- гнучкий розклад, цілодобовий доступ до освітньої платформи, вільний вибір часу роботи з матеріалами на дистанційному курсі та порядку виконання залікових робіт;

- визначення періодів підведення підсумків навчання в групах здобувачів і поступове надання свідоцтва про підвищення кваліфікації тим, хто успішно завершив навчання;

- доступність консультування здобувачів викладачами інституту протягом пролонгованого періоду;

- створення КПК за освітньою програмою «Педмінімум» для надання освітніх послуг педагогічним працівникам, які не мають фахової освіти, але здійснюють освітню діяльність і замінюють педагогів, які вибули з різних причин;

- навчання за освітніми програмами за другою спеціалізацією (фаховий модуль), для роботи за сумісництвом на посаді вихователя і керівника гуртка;

- організація постійно-діючого консультаційного пункту з питань надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані;

- створення сторінки на сайті КДО “За мир в Україні” з питань надання допомоги педагогам ( https://mkkdo.jimdofree.com/).

На локальному рівні ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психолого-педагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, більшість ЗДО тимчасово призупинили освітній процес. Наразі, частково відновлюють роботу заклади, які знаходяться на більш безпечній території. Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи та у змішаному форматі.

Першочерговими завданнями ЗДО у воєнний час є:

• налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;
• відновлення освітнього процесу;
• зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;
• організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;
• своєчасне надання керівником ЗДО запиту до засновника щодо наявності проблем і можливих шляхів їх вирішення;
• створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;
• створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;
• здійснення інформаційної підтримки та психологічного супроводу учасників освітнього процесу;
• здійснення співпраці з інклюзивними ресурсними центрами (далі - ІРЦ);
• застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення надзвичайних ситуацій.

В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посідає ключове місце.

В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

У процесі організації комунікації учасників освітнього процесу, а також з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗДО мають надавати підтримку інформаційну, методичну, консультативну тощо дітям та їхнім сім’ям:

• сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади;
• створювати безпечний соціально-освітній простір;
• адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися;
• добирати форми і методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;
• володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;
• володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;
• налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

Технологічні аспекти організації комунікації з учасниками освітнього процесу.

ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Оскільки форма освіти дошкільників залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація з учасниками освітнього процесу має здійснюватися з урахуванням локації дітей (вдома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от: забезпечення необхідною інформацією сімей, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем

тимчасового проживання, надання інформації щодо використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу, сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в зарубіжних країнах на період військових дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.) з метою підтримки дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо).

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації.

Основними формами онлайн-комунікацій є: відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі.

У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі.

Ефективними можуть бути розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створення груп із батьками, вихователями, психологами в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams та ін.

Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати.

У процесі підготовчої роботи дуже важливо спрогнозувати емоції, які будуть відчувати вихованці, їхні батьки, педагоги під час комунікації та скерувати цей процес.

Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними і для вихователів, батьків, дітей, і для усіх інших учасників освітнього процесу, систематизовано й узагальнено в четвертому розділі.

Рекомендації керівникам ЗДО, педагогам та батькам щодо забезпечення якості дошкільної освіти в умовах війни

Подаємо рекомендації, що стосуються ключових завдань та кроків їх реалізації, що допоможуть консолідувати зусилля всіх учасників освітнього процесу задля забезпечення необхідних умов для освіти, повноцінної соціалізації дитини й створення безпечного освітнього середовища у воєнний час.

Рекомендації для керівників ЗДО

1. Керуватися положеннями нормативних документів щодо організації діяльності ЗДО, організації освітнього процесу, створення безпечного освітнього середовища у закладі в умовах військових дій. Покликання на нормативні документи, зазначені у цьому документі.

2. За можливості своєчасно видавати внутрішні накази, що регламентують організацію роботи ЗДО в умовах воєнного стану.

3. Оповіщати учасників освітнього процесу про виникнення надзвичайної ситуації; інформувати про межі поширення, наслідки, способи та методи захисту, а також про дії у зоні можливої надзвичайної ситуації відповідно до алгоритму дій та інструкцій з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.

4. У разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю учасників освітнього процесу у ЗДО вводити в дію плани евакуації учасників освітнього процесу.

5. Розробляти план заходів консультативної, методичної, організаційно-педагогічної роботи з батьками вихованців у період військовий дій.

6. Надавати інформацію та поширювати інформаційно-освітні матеріали оновленого довідника «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації.

7. Організовувати зворотний зв’язок з працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайту закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.

8. Створювати умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дітьми, які відвідують ЗДО, а саме: проводити освітню, просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків про важливість організації освітнього процесу у закладі з використанням різних форм організації освітнього процесу; мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх. У фокусі особливої уваги мають бути діти передшкільного віку (5-6 років) та діти з особливими освітніми потребами.

9. Надавати освітні послуги із застосуванням різних форм організації освітнього процесу в ситуації, коли ЗДО повністю або частково припиняє діяльність у зв’язку з військовими діями, з використанням дистанційної та змішаної форми організації освітнього процесу.

Дистанційна форма освіти – це організація освітнього процесу із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у зручний для здобувачів освіти спосіб і час.

Змішана форма освіти – це поєднання традиційної очної форми освіти з дистанційною.

10. Розміщувати на вебресурсах ЗДО методичні кейси, банк розвивальних ігор та вправ із різних напрямів виховання та розвитку дітей дошкільного віку, відео заняття, описи та алгоритми проведення дослідів та експериментів тощо задля організації пізнавально-дослідницької діяльності дітей, забезпечення їхнього повноцінного розвитку.

11. Створення й підтримка у ЗДО безпечного психологічного, фізичного, безбар’єрного середовища для всіх учасників освітнього процесу. З цією метою можна скористатися матеріалами методичного посібника «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід», порадника для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям».

12. Вивчати потреби і запити батьків щодо надання освітніх послуг для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії дітей дошкільного віку в період війни за допомогою онлайн опитування (усного або письмового).

13. Підтримувати потенціал вихователів та створювати умови для його розвитку з питань організації дистанційної та змішаної форми освітнього процесу, психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх батьків в умовах війни, створення розвивального середовища тощо.

14. Організовувати систематичне навчання для працівників ЗДО з питань організації продуктивної взаємодії з дітьми та їхніми батьками у період війни; формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах невизначеності; використання варіативних, інноваційних форм роботи з дітьми під час війни тощо.

15. Створювати умови для педагогів щодо обміну досвідом з реалізації успішних практик організації пізнавально-дослідницької діяльності, виховання та розвитку дітей у процесі дистанційної/змішаної форми комунікації з вихованцями.

Рекомендації для педагогів ЗДО

1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).

2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.

3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.

4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.

5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним.

Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.

6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.

7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.

8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.

9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.

10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.

11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.

12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.

13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.

Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є:

• створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;
• проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям»;
• надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
• забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);
• здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.

7. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.

8. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.

Інноваційні технології

у мовленнєвій роботі з дошкільниками

Кожна дитина — потенціал. Задіяти її можливості,

відкрити для неї власні життєві сили, наповнити її відчуттям

власної спроможності — важливе завдання педагога.

Коментар до Базового компонента

дошкільної освіти в Україні

Мовленневий розвиток дошкільника — складний психологічний процес, який визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини i виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу її життєвої компетентності.

Проблемою в мовному розвитку дітей дошкільного віку є збіднена лексика, недосконала граматика та фонетика. Розвиток мовлення та виховання культури мовлення вимагають особливої організації мовленнєвої роботи, спрямованої на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, розвиток чутливості до краси й точності художнього слова.

На сучасному етапі у дошкільній педагогіці відбувається низка оновлюючих процесів: оновлення, збагачення змісту освіти; запровадження новітніх підходів до організації роботи з дітьми; запровадження інновацій різного рівня. Оптимізація педагогічного процесу стосується і мовленнєвого розвитку дітей.

У сфері навчання мови і мовлення існують певні інновації, які прямо чи опосередковано впливають на ефективність педагогічного впливу та становлення мовної особистості.

Серед таких виділяються загально-педагогічні інноваційні підходи:

• компетентнісний (формування мовленнєвої компетентності дитини) ;
• особистісно орієнтований;
• інтегрований;
• комунікативний;
• індивідуальний тощо.

Існує низка інноваційних підходів, методів, технологій, які тією чи іншою мірою стосуються мовленнєвого розвитку дитини:

• навчання грамоти за технологіями Є. Є. Шулєшка та М. Зайцева;
• творчий розвиток за методами Л. Б. Фесюкової;
• комунікативний розвиток за технологією Т. О. Піроженко тощо.

Загальновизнаною інновацією у сфері мовленнєвого розвитку дитини є методика, методи та прийоми А. М. Богуш та Н. В. Гавриш. Ця методика увібрала в себе та враховує усі новітні підходи та технології, пропоновані на «педагогічному ринку».

За спостереженнями, проблемним питанням у мовленнєвій роботі з дошкільниками вже певний час є ознайомлення дітей з художньою літературою: читання та розповідання творів, переказ, декламування, творче розповідання, робота з дитячою ілюстрацією тощо.

Важливо усвідомити, що мовленнєва робота, і в тому числі художньо-мовленнєва діяльність з дітьми є компонентом багатьох видів педагогічної роботи: пізнавальний розвиток, навчання грамоти, художньо-естетичний розвиток, патріотичне виховання, становлення провідної діяльності та інше.

Прогресивною, на думку А. М. Богуш та Н. В. Гавриш, є така позиція у мовленнєвому розвитку дошкільників, за якою пропонується активна «дослідницька» діяльність дитини зі сприйняття літературного твору, момент її співтворчості з автором. «проживання», прийняття дитиною літературного твору, можливість застосовувати художнє слово надають процесу сприймання більш глибокого змісту, загострюють увагу на мовному матеріалі, примушують замислитися над значенням використаних у тексті слів і виразів, сприяють збагаченню мовлення, формуванню його образної виразності. Тому засобами художньої літератури слід розвивати як лексичну, граматичну, фонетичну компетентність, так і виховувати культуру мовлення дошкільнят, розвивати поетичний слух, прищеплювати любов до художньої літератури як мистецтва слова.

Інноваційним є також використання символічних моделей за мотивами літератури і фольклору для відтворення головної сюжетної лінії твору (за методом Л. Венгера) у мовленнєвій та зображувальній діяльності. Різноманітні види театралізації сприяють розвитку особистісної активності, здібності утворювати гнучкі, рухливі, варіативні образи, встановлювати зворотній зв’язок усередині естетичного досвіду, творчо синтезувати власний досвід із сприйнятою інформацією. Все це є складовою компетентності дитини.

Головне завдання педагога – розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність приймати, передавати, трансформувати, тобто бути споживачем і творцем культури.

Провідним засобом педагогічної роботи є діалог дорослого з дитиною, а формою активності – творчість.

Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. В комплексному підході такою важливою є саме діагностика потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

Високий рівень мовленнєвої культури вихованців містить:

• багатство мовлення – великий обсяг словника, розуміння та доцільне використання слів та словосполучень;
• розмаїтість мовних засобів виразності (інтонаційної і стильової) ;
• точність мовлення, тобто оптимальне слововживання, вміння добирати слова, які найкраще передають зміст висловлювання.

З огляду на це рекомендується:

1.Урізноманітнити розвивальне середовище групи компонентами, що сприятимуть ініціативній художньо-мовленнєвій діяльності дошкільників: дитячі ілюстровані книги, добірки ілюстрацій до дитячих творів, атрибути та елементи костюмів для розгортання театралізованої діяльності, різні види театрів тощо.

2. Створювати і підтримувати умови, що стимулюють мовленнєву активність дітей, активно використовувати методи та прийоми інтерактивного навчання.

3.Застосовувати у мовленнєвій діяльності з дітьми методи та прийоми креативного розвитку, як от:

• моделювання (Л. Венгер) ;
• робота з казкою (ТРВЗ, Л. Б. Фесюкова) ;
• творче проектування (Т. О. Піроженко) ;
• мистецтво вигадування історій (Джанні Родарі).

4. Напрацьовувати практичний досвід:

• з мовленнєво-творчого розвитку дошкільників;
• з ознайомлення дошкільників з літературними творами (авторськими творами, фольклором, казкою) ;
• з організації театрально-мовленнєвої діяльності з дітьми.

Список використаних джерел

1. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина». – Київ , 2016
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // - Київ. – 2012.
3. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. – Одеса: ПНЦ АПН України, 2010.
4. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Програма та методичні рекомендації. / Укладач А. М. Богуш. – К. : МО, 2007.
5. Гавриш Н. В. Художнє слово і дитяче мовлення: Метод. Посібник для вихователів. -Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2011.
6. Піроженко Т. О. Мовленнєве зростання дошкільника. – К. : Грайлик, 2009.

 

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!

 

ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОЯВІВ БУЛІНГУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

https://drive.google.com/file/d/1qFHk7NVgu-9muO4K-RUydwTs7wawCtWY/view?usp=sharing

 

ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ

https://drive.google.com/file/d/1EQs0mvmMz-q34CPCUTs6IspDSexlYW5w/view?usp=sharing

 

лист ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДИТЯЧОЇ ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ

https://drive.google.com/file/d/16d1MIbS9ALlZ8vgDJ2rwkADMW6WC9SI7/view?usp=sharing

 

Наказ про створення комісії з розгляду випадків булінгу

https://drive.google.com/file/d/1pybMq_gLdrFkneBTNfYrR9OjVKU5GCgV/view?usp=sharing

 

БУЛІНГ

https://www.youtube.com/watch?time_continue=17&v=7-Eta-m6ZKc&feature=emb_logo

 

Буклети

https://drive.google.com/file/d/11dK48leeKuRTbqyX7AQDDbppWIXIfzMl/view?usp=sharing

 

Зупини насильство

https://drive.google.com/file/d/1Oyry68uN-dzQ5tjbmrAMIf_PDx_3ElI5/view?usp=sharing

 

Інформаційні першоджерела

https://drive.google.com/file/d/1t4JulsHc4XIwAp-IzNJKSBokbGHQMAT_/view?usp=sharing

 

Телефони служби довіри

https://drive.google.com/file/d/1WboX0vAgJW38D30ky9fby7zxaBWpDAPv/view?usp=sharing

 

Список психологічної літератури для батьків

https://drive.google.com/file/d/1zm6DJG4vteA5NWxtMLBdmlWNJeQ-ljkB/view?usp=sharing

 

Пам'ятка 

https://drive.google.com/file/d/1te6X-Fluuf8z9rPVlnAxOXerKlf2O3n6/view?usp=sharing

 

Засоби впливу

https://drive.google.com/file/d/1Nf1PQSwMo0j_SUrMm3oN57fhLHAldaLk/view?usp=sharing

 

Стоп насильству (буклет)

https://drive.google.com/file/d/18cMQYuxV8-BWfpLqVgQ3Ouakv1jAETOq/view?usp=sharing

 

Стоп насильству (буклет 2)

https://drive.google.com/file/d/1J73ctX9ZeKfw-i_OipPiFK9CG5BOlnxh/view?usp=sharing

 

СПРАВЖНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ВЛАСТИВІ РИСИ ДОСЛІДЖЕННЯ, ТВОРЧОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ СВОЄЇ ПРАЦІ (В. СУХОМЛИНСЬКИЙ)

Ми створюємо всі умови, щоб дитинство було наповнене змістовною і цікавою діяльністю, яскравими та радісними враженнями

Методична тема:

Підвищення якості дошкільної освіти через модернізацію її змісту, удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників.

Основні напрямки педагогічної роботи:

• Особистісно орієнтований підхід.
• Єфективність самоосвітньої діяльності.
• Модернізація форм і методів роботи.
• Індивідуалізація.

Організуючим центром всієї методичної роботи з педкадрами є метотичний кабінет, оскільки:

• Забезпечує інформаційну підтримку діяльності усіх структурних підрозділів методичної служби.
• Координує форми і методи роботи, спрямовані на підвищення професійної майстерності педагогів.
• Організовує систему заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження кращих ППД, інноваційних технологій на діагностичній і на моніторинговій основі.

Форми організації методичної роботи:

• Індивідуальні (самоосвіта, консультування, наставництво, підвищення кваліфікації, атестація).
• Групові ( педагоічна рада, семінари молодих спеціалістів, конференції, круглі столи, тематичні виставки).

Завданням методичної служби є:

• Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога.
• Стимулювання творчого потенціалу та інноваційних пошуків.
• Підвищення педагогічної культури вихователів.
• Вдосконалення педагогічної майстерності.
• Розвиток спеціальних умінь і навичок.
• Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Поради молодим вихователям-початківцям

В адаптаційний період дуже важливо:

• проявити максимум терпіння до всіх прохань і капризів дитини та заслужити її довіру;
• знайти можливість індивідуального спілкування з кожною дитиною, не форсувати початок "групового життя";
• вибираючи стиль спілкування з дітьми, важливо пам'ятати: дитина повинна вирішити для себе, що "вихователь зовсім як мама".

У спілкуванні з батьками необхідно додержуватися наступних правил:

• службова етика та педагогічний такт;
• цікавитися індивідуальними особливостями розвитку та стану здоров'я кожної дитини.

Батьки сподіваються, що:

• Ви будете уважно прислухатися до прохань та побажань щодо їх дитини;
• з Вами можна буде порадитись щодо дитини;
• Ви будете лагідними з дітьми;
• діти завжди будуть чистими, тепло та охайно одягненими, життєрадісними, здоровими;
• Ви будете розповідати, як поводиться дитина, які досягнення здобула, що ще не вдається та як їй допомогти;
• Ви будете завжди налаштовані на діалог, а не на повчання.

Змістові напрями роботи дошкільного навчального закладу у 2021/2022 навчальному році

• Формування у дітей ціннісного ставлення щодо власного здоров'я , і мотивація здорового способу життя, дотримання доброзичливих взаємин.
•  
• Реалізація принципу доступності ЗДО та НУШ у формуванні мовленнєвого розвитку дитини засобами інноваційних методик технологій.

Завдання

З метою подальшого вдосконалення всіх напрямків роботи дошкільного навчального закладу колектив буде спрямовувати у 2021/2022 навчальному році свою діяльність на вирішення таких завдань:

• Інтеграція мовленнєвої діяльності, навичок спілкування і ефективності соціалізації з дітьми та дорослими людьми.
• Підвищення рівня інформаційної компетентності та комп'ютерної грамотності педагогічних працівників, вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології з учасниками освітнього процесу.
• Акцентувати увагу на народознавстві та патріотичному вихованні у контексті розвитку духовного потенціалу особисті дитини дошкільного віку.
• Удосконалювати зміст і методи роботи з батьками шляхом інтеграції родинного і суспільного виховання.