18.06.2024 р.
Літні канікули — важливий час для поновлення сил і оздоровлення дитини. Оскільки відпочиватимуть наші діти в умовах воєнного часу, варто повторити основні правила безпеки й детально обговорити нові. «Освіторія» склала «шпаргалку безпечного літа». Як не натрапити на розтяжку чи міну під час прогулянки? Яке головне правило безпечного відпочинку біля водойм? Що швидко покращує самопочуття, якщо стався тепловий чи сонячний удар? Як захистити себе від укусів кліщів у лісі чи змій у горах? Чому не можна ходити під лапатим листям борщівника? І, зрештою, як часто дитині варто пити воду влітку?
Розтяжки важко помітити, адже вони натягнуті низько над землею та виглядають як дріт чи шнур. І часто взагалі непомітні. Саме розтяжка забрала життя мого досвідченого колеги-фотографа ще в 2014 році. Тож говоріть із дітьми на цю тему вкрай серйозно, детально і у формі гри перевіряйте засвоєні знання.
Правило 1
Не ходити в парках, лісах чи будь-якій іншій місцевості, яка не пройшла перевірку спецслужбами з розмінування. Оскільки важко знати, що зараз в Україні перевірили, а що ні, краще не ризикувати й гуляти лише в перевірених місцях, не шукати нові маршрути, не блукати закинутими дорогами.
Правило 2
Побачив незнайомий предмет? Відійди і в руки не бери.
Під вибухівку вороги можуть маскувати будь-які предмети: м’які іграшки, ручки, мобільні телефони, навіть пачку молока. Зацікавити дітей можуть і протипіхотні міни-«метелики». Їхній корпус має незвичну форму й виготовлений з різнокольорового пластику. Тож ваша дитина має чітко знати: будь-яка знахідка = небезпека. Якщо її підібрати, можна не лише втратити здоров’я, а й померти.
Правило 3
Нерозірвані снаряди? Відійди якнайдалі.
Покажіть дитині в інтернеті, як виглядають ті чи ті види снарядів. Дуже добре розповідає про це зірка соцмереж пес Патрон на своєму YouTube-каналі або офіційні джерела, як oт ДСНС. Наприклад, якщо на дорозі дитині трапиться снаряд чи уламок — варто відійти якнайдалі та не брати до рук, навіть якщо це «маленька частинка». Ця «частинка» теж може містити заряд і вибухнути.
Правило 4
Боєприпаси — не іграшка
Інколи діти помилково вважають, що знайдені боєприпаси не зашкодять і ними можна погратись — кинути в багаття, випробовувати на міцність ударами, намагатися розібрати. Поясніть, що такі дії небезпечні для життя. Що не можна робити:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
- приносити предмет додому.
Правило 5
Не брати в руки чужі речі, навіть у багатолюдних місцях.
Вибухівку можуть помістити у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишити в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Тому бездоглядні предмети в транспорті, дворі, магазині вимагають особливої уваги. Попросіть дитину повідомляти дорослих, якщо вона помітить чужу річ, красиву загублену іграшку.
ЮНІСЕФ спільно з МОН та ДСНС України створив окремий сайт для дітей «Суперкоманда проти мін». Тут діти в ігровій формі дізнаються, які є міни, де вони можуть бути, як поводитися безпечно, виявивши підозрілий предмет. На сайті є комікс, який можна переглянути онлайн або завантажити у pdf-форматі. У формі мультсеріалу історію про Суперкоманду можна переглянути на YouTube.
- Біля води дітей мають супроводжувати дорослі. Купаємось виключно в дозволених місцях. Пірнати в незнайомих, нових місцях — зась.
- Щоб не отримати тепловий чи сонячний удар, засмагаємо до 11:00 і після 16:00. На голові завжди має бути головний убір.
- Пірнати у воду після тривалого перебування на сонці небезпечно, треба спершу «охолонути» в тіні.
- У воді недопустимо грати в ігри, пов’язані із захватами, обмеженнями руху рук і ніг.
- Жодних запливів на саморобних плотах, далеких запливів на глибину на надувних кругах і матрацах.
- Як би не кортіло, залазити на попереджувальні знаки та буйки не можна.
- Якщо дитина не вміє плавати, заходити у воду без спеціальних засобів можна тільки по пояс.
- Під час прогулянок не їмо нічого незнайомого. Навіть якщо ягоди «дуже красиві», а гриб на вигляд «сироїжка» і хочеться скуштувати щось неординарне. Всі їстівні ягоди треба збирати з дорослими та знати назубок, як вони виглядають.
- Збираємо лише на 100% знайомі гриби. Звіряємось в інтернеті за всіма параметрами, чи його точно можна споживати. Найменші сумніви? Викидаємо. Не збираємо гриби біля автотрас, сміттєзвалищ і підприємств. Перед приготуванням варимо гриби 15–20 хвилин.
- Не розмахуємо руками, коли поряд літає оса чи бджола. Якщо є схильність до алергії, слід завжди мати при собі таблетку проти алергії на випадок укусу. Якщо така прикрість вже сталась, пінцетом витягніть жало, потім промийте місце укусу водою з милом та накладіть компрес із холодною водою чи льодом з морозилки. Нанесіть антигістамінний гель, якщо місце укусу сильно свербить. А для захисту від укусів варто скористатися репелентом «Від всіх», попередньо перевіривши безпечність компонентів для дитини.
- Перед походом у гори влітку подбайте про безпеку, адже вдень на стежки чи просто в траву, біля пнів і колод виповзають погрітись отруйні змії. У Карпатах найчастіше зустрічається гадюка звичайна з ромбовидним візерунком на спинці. Ваш найкращий одяг до лісу — широкі штани, шерстяні шкарпетки, високі черевики. Не можна рухати руками пні, каміння, плигати на копицях сіна, лягати на балки, колоди. Якщо змія таки вкусила, постраждалому не можна рухатись, висмоктувати отруту з рани, накладати жгут. Натомість треба випити 1–2 таблетки проти алергії, пити багато води й чекати на допомогу.
Під час рухливих ігор на розпеченому сонці діти часто не помічають, що їхній організм перегрівається. А коли стається тепловий удар — залишається лише надавати екстрену допомогу. Основний симптом — різке підняття температури (до 40 градусів), млявість і сплутаність свідомості, головний біль, гаряча шкіра, сильна пітливість. Дитину може нудити, дихання часте, а серцебиття — прискорене. Може статися і втрата свідомості.
Що робити? Якомога швидше доставити дитину в тінь чи прохолодне приміщення, зняти зайвий одяг і знайти, чим охолодити тіло: прохолодний душ чи ванна, обтирання льодом, потік холодного повітря від вентилятора. Можна вкрити дитину простирадлом, змоченим холодною водою. Напоїть дитину, але не надто холодною водою. Можна використати аптечний сольовий розчин з мінералами. Від солодких напоїв відмовтесь. Якщо є задишка і проблеми із серцебиттям — негайно викликайте «швидку».
Ви теж та мама чи той тато, які бояться укусів «енцефалітних» кліщів у лісі чи парку? Насправді така прикрість трапляється вкрай рідко. Наші українські кліщі найчастіше переносять лихоманкову форму енцефаліту. Якщо укус і трапиться, можуть відчуватися симптоми ГРВІ — незначне підвищення температури, що минає за 2–3 дні. Чому ж тоді в нас так бояться кліщів? Через те, що деякі їхні види переносять менінгеальну форму енцефаліту. Така хвороба може закінчитися летально, але видихаймо: загрозу несуть лише тайгові кліщі. Зараз до них ми навряд доберемось, адже проживають ці неприємні кусючі істоти в гірській частині тимчасово окупованого Криму. До слова, туди їх завезли із сибірськими кабанами.
Ще одна напасть від кліщів — хвороба Лайма. Це для України теж велика рідкість. Як розпізнати? Висока температура та поява на місці укусу еритеми — червоне кільце, що свербить протягом 20 днів, а потім зникає. Але через 10–15 років людину може спіткати раптовий параліч кінцівок чи зупинка серця. Тож ці симптоми на початку не можна пропускати.
Як захиститись від кліщів?
- Прискіпливий огляд кожного члена родини після прогулянок у лісових чи паркових хащах. Дивіться усюди: під колінами, під пахвами, за вухами, у зоні паху.
- Маєте почервоніння, яке свербить? Мерщій до лікаря — він пролікує вас антибіотиками.
- Перед прогулянкою бризкайтесь спреєм проти кліщів. Наносьте його на ноги.
Влітку для дитини особливо важливо тримати водний баланс. Тож чудово, якщо в наплічнику завжди буде багаторазова пляшечка з водою. Візьміть за правило: воду п’ємо щодвадцять хвилин. Особливо важливо пити воду в спекотні літні дні. Окрім води покладіть у дитячий наплічник сонцезахисний крем, кишенькову аптечку, панаму чи кепку, снеки, які не зіпсуються і в +30.
Борщівник притягує до себе погляди, ну майже як різнокольорові шкарпетки Кіма, от тільки від борщівника може бути шкода. Тож покажіть дітям на фото цю велетенську 3-метрову рослину та розкажіть про її приховані небезпеки. Якщо ходити під лапатими листками борщівника, фоточутливість шкіри підвищиться. І потім, коли дитина вийде на сонце, майже гарантовано отримає значні сонячні опіки. Сліди від них будуть помітні ще кілька років поспіль. Що робити, коли ваша дитина вже побувала в заростях борщівника? Якнайшвидше помити сина чи доньку в душі з густою мильною піною та заборонити перебування на сонці до кінця доби. У крайньому випадку — надягнути дуже щільний одяг.
27.05.2024 р.
Навчання та розвиток дитини під час прогулянки
Прогулянки можуть поліпшити настрій, розвинути інтелект дитини та зміцнити зв'язок між нею й батьками
Прогулянка з дитиною здатна покращити настрій кожному. Свіже повітря, фізична активність і зміна обстановки – найкращі засоби від нудьги, занепокоєння та смутку. Прогулянка – це також чудова можливість для батьків навчити дитину чогось нового. Учені стверджують: щоденне спілкування з батьками позитивно позначається на навчанні й розвитку дитини, впливає на її благополуччя в майбутньому.
Щоб навчити дитину чогось нового під час прогулянки, зміцнити з нею емоційний зв'язок і зробити її щасливою, дотримуйтеся таких правил:
1. Ставте запитання
Під час прогулянки ставте дитині запитання, наприклад: «Як ти думаєш, щойно проїхав вантажний поїзд чи пасажирський?», «Як ти думаєш, чому цей магазин зачинено по понеділках?», «Як ти думаєш, чому цей будинок добудовують?». Це допоможе малюку й у мовленнєвому, і в інтелектуальному розвитку, покращить навички вирішення завдань, а вам допоможе краще зрозуміти хід думок своєї дитини.
2. Плануйте приємні сюрпризи
Приємні сюрпризи додадуть вашій прогулянці позитивних емоцій. Заплануйте несподівані зупинки під час прогулянки: купіть печиво в кондитерській, покатайтесь на каруселі в парку, пустіть мильні бульбашки або влаштуйте пікнік на лавці.
Болота і глобальне потепління. Як вони пов'язані?
00:00
ПопереднійЗупинитиНаступний
00:08 / 08:20
Увімкнути звук
НалаштуванняПовноекранний режим
3. Звертайте увагу на відчуття
Під час прогулянок допоможіть дитині помічати деталі й відчуття: «Я чую, як співають птахи», «Їде поїзд», «Відчуваю на собі подих вітру». Коли діти відчувають неприємні запахи, вони кричать «Фу-у!» і, сміючись, закривають ніс. Проходячи повз квіткові клумби, вони зупиняються, щоби понюхати квіти. Діти люблять доторкатись до крапель роси та гладеньких каменів. Вони вчаться визначати розмір віддалених предметів: «Коли літак летить близько, він великий, а коли далеко – маленький».
4. Навчайте дитину поважати інших людей
Прогулянки – слушна нагода навчити дитину рахувати. «Знайди-но сьогодні шість гаражів» - «Я бачу два гаражі». «А тепер знайди чотири труби» – «Я бачу дві». «Знайдемо п'ять прапорів», «Порахуємо, скільки літаків пролетить», «Ми бачили дві квітки, потім ще три. Скільки всього?». Ставлячи запитання, вчіть малюка прогнозувати: «Як ти думаєш, скільки снігоприбиральних машин ми сьогодні побачимо?».
5. Веселіться
Молодшим дітям дозволяйте більше гуляти ніжками, не варто постійно возити їх у прогулянковому візочку. Старшим дітям дозволяйте ходити, зберігаючи рівновагу, по невисокому бордюру, грати з молодшим й жартувати. Під час прогулянок дітям подобається обіймати дерева, збирати шишки, плести віночки, грати в різні ігри.
6. Обговорюйте побачене на вулиці
Коли ви гуляєте набережною, поясніть дитині, чому після дощу рівень води в річці вищий. Гуляючи біля ставка, розкажіть про те, як качки добувають собі їжу, що їжа надає їм сили, щоби плавати й ходити. Порозмовляйте з дитиною про зміни у природі: про те, що восени опадає листя, дме вітер, іде дощ. Узимку випадає сніг, стає холодно, і з дахів звисають бурульки. Розкажіть, чому вдень предмети відкидають тінь, і як вона змінюється з рухом сонця. Кидайте у воду різні предмети і при цьому зверніть увагу дитини на те, що листок і тріска пливуть по воді, а камінь тоне.
7. Навчіть дитину орієнтуватись у місті
Під час прогулянок навчіть дитину орієнтуватись у міському просторі. Розкажіть, що вивіска «Перукарня» означає місце, де можна постригтися; що на зелене світло світлофора можна переходити вулицю, а на червоне – не можна. Гуляючи біля фонтанів, розкажіть, що влітку вони працюють, а взимку ні. Розглядайте вітрини магазинів і зверніть увагу дитини, що перед Новим роком продають ялинкові прикраси, а перед першим вересня – шкільне приладдя. Зайдіть на пошту, у продуктовий магазин, у кафе, у бібліотеку або книжковий магазин. Улітку під час прогулянки покажіть дитині старовинний автомобіль, а взимку – крижані скульптури. Обговорюючи побачене, ви допоможете їй адаптуватись у міському просторі, а також будете сприяти розвитку її фантазії.
8. Розвивайте словниковий запас
Під час прогулянок вивчайте з дитиною нові слова: «Дивись, он там іде будівництво. Бачиш будівельників на даху? Цікаво, що вони будують?», «Ось сходи», «Дивись, екскаватор насипає землю в кузов самоскида». Коли ви перераховуєте предмети, які зустрічаються вам на шляху, дитина їх запам'ятовує й розвиває свій словниковий запас. У майбутньому вона сама буде запитувати вас про назва предметів, які побачить.
9. Тренуйте пам'ять
Якщо ви гуляєте однаковим маршрутом, дитина запам'ятовує деталі й наступного разу очікує побачити те ж саме. Якщо на шляху вам зустрічається статуя коня, дитина може зупинитись і погладити її. Малюк може впізнати в чиємусь дворі трактор, який він бачив раніше, помітити загадкові візерунки на галявині, лавку біля будинку тощо. Скажіть дитині: «Ти помітив, що тут щось змінилось?». Діти люблять спостерігати за будівництвом будинків, помічаючи, що змінилося за останній час: «Побудували дах», «Уже майже закінчили». Перед Новим роком дитина може попросити прогулятися певним маршрутом, щоби подивитися, чи прикрасили вже міську ялинку.
10. Спілкуйтеся із природою
Дворічна дитина може сказати: «Мамо, я чую, як стукає дятел». Діти люблять спостерігати за білками або птахами. Гуляючи в лісі, діти зупиняються подивитися, як стрибає коник або пробігає ящірка. Іноді дозволяйте дитині побігати по калюжах. Гуляйте під час дощу з парасолькою (маленькі діти їх дуже люблять), співайте пісні й відчувайте краплі дощу на обличчях. Узимку катайтеся на льоду й по черзі возіть один одного на санках.
Прогулянки разом з дітьми дозволяють розслабитись, подихати свіжим повітрям і з задоволенням провести час.
15.05. 2024 р. Безперервність освітнього процесу
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0a5xeyztkFLu52eYSFXnqp5rjgJFhnBFm42VVet1nnNtfRSXA8GuX4j9A8EpxdTwil&id=100025069802537
03. 04. 2024. Бібліотека корисних матеріалів
02.04. 2024 рік
Шевченківський тиждень у ЗДО № 6 м. Чорноморська
https://www.youtube.com/watch?v=E9To91gtKTM
09/10/2023
Рішення виконавчого комітету від 05.10.2023 № 290 «Про організацію роботи закладів дошкільної освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області у 2023-2024 навчальному році в умовах правового режиму воєнного стану»
https://od.cmr.gov.ua/documents/68738-pro-organizaciiu-roboti-zakladiv-doskilnoyi-osviti-cornomorskoyi-miskoyi-radi-odeskogo-raionu-odeskoyi-oblasti-u-2023-20
ЗДО № 6 запрошує на розвивальні заняття
вівторок, середа, четвер
о 10.00
у дитячу бібліотеку м. Чорноморська
https://drive.google.com/file/d/1rM8f2XcnA1Tygwl2YqdI3gGWk-yJu-mK/view?usp=sharing
17.10.2023 р.
"Створення розвивального відео - це легко"
https://www.metodsvit.info/2023/10/11/canva-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D0%B0-%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D0%BE/
28.09.2023 р.
https://www.canva.com/design/DAFvunP7-dA/3rvGXYmo7daJu1At4m4Drg/edit
07.08.2023.
КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ «ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ»
Готовність до навчання в школі розглядається на сучасному етапі розвитку психології як комплексна характеристика дитини, якій розкриваються рівні розвитку психологічних якостей, що є найбільш важливими передумовами для нормального включення в нову соціальну середу і для формування навчальної діяльності.
Фізіологічна готовність дитини до школи.
Цей аспект означає, що дитина повинна бути готова до навчання в школі фізично. Тобто стан його здоров'я повинен дозволяти успішно проходити освітню програму. Фізіологічна готовність передбачає розвиток дрібної моторики (пальчиків), координації руху. Дитина має знати, в якій руці і як потрібно тримати ручку. А також дитина при вступі в перший клас повинен знати, поважати та розуміти важливість дотримання основних гігієнічних норм: правильна поза за столом, постава тощо
Психологічна готовність дитини до школи.
Психологічний аспект, який включає в себе три компоненти: інтелектуальна готовність, особистісна і соціальна, емоційно-вольова.
1. Інтелектуальна готовність до школи означає:
- до першого класу у дитини повинен бути запас певних знань (мова про них піде нижче);
- він повинен орієнтуватися в просторі, тобто знати, як пройти в школу і назад, до магазину і так далі;
- дитина має прагнути до одержання нових знань, тобто він повинен бути допитливий;
- повинні відповідати віку розвиток пам'яті, мовлення, мислення.
2. Особистісна та соціальна готовність передбачає наступне:
- дитина повинна бути комунікабельним, тобто вміти спілкуватися з однолітками і дорослими; у спілкуванні не повинно проявлятися агресії, а при сварці з іншою дитиною повинен вміти оцінювати і шукати вихід із проблемної ситуації; дитина повинна розуміти і визнавати авторитет дорослих;
- толерантність; це означає, що дитина повинна адекватно реагувати на конструктивні зауваження дорослих і однолітків;
- моральний розвиток, дитина повинна розуміти, що добре, а що - погано;
-дитина повинна приймати поставлену педагогом завдання, уважно вислуховуючи, уточнюючи неясні моменти, а після виконання він повинен адекватно оцінювати свою роботу, визнавати свої помилки, якщо такі є.
3. Емоційно-вольова готовність дитини до школи передбачає:
- розуміння дитиною, чому він йде в школу, важливість навчання;
- наявність інтересу до навчання і отримання нових знань;
- здатність дитини виконувати завдання, яке йому не зовсім до душі, але цього вимагає навчальна програма;
- наполегливість - здатність протягом певного часу уважно слухати дорослого і виконувати завдання, не відволікаючись на сторонні предмети і справи.
• Пізнавальна готовність дитини до школи.
Даний аспект означає, що майбутній першокласник повинен володіти певним комплексом знань та вмінь, який знадобиться для успішного навчання в школі. Отже, що повинен знати і вміти дитина у шість-сім років?
1) Увагу.
• Займатися якою-небудь справою, не відволікаючись, протягом двадцяти-тридцяти хвилин.
• Знаходити подібності та відмінності між предметами, картинками.
• Вміти виконувати роботу за зразком, наприклад, з точністю відтворювати на своєму аркуші паперу візерунок, копіювати рухи людини і так далі.
• Легко грати в ігри на уважність, де потрібна швидкість реакції. Наприклад, називайте жива істота, але перед грою обговоріть правила: якщо дитина почує домашня тварина, то він повинен плеснути в долоні, якщо дике - постукати ногами, якщо птах - помахати руками.
2) Математика.
• Цифри від 0 до 10.
• Прямий рахунок від 1 до 10 і зворотний рахунок від 10 до 1.
• Арифметичні знаки: « », «-«, «=».
• Поділ кола, квадрата навпіл, чотири частини.
• Орієнтування у просторі і на аркуші паперу: «праворуч, ліворуч, вгорі, внизу, над, під, за і т. п.
3) Пам'ять.
• Запам'ятовування 10-12 картинок.
• Розповідання по пам'яті віршиків, скоромовок, прислів'їв, казок і т.п.
• Переказ тексту з 4-5 речень.
4) Мислення.
• Закінчувати речення, наприклад, «Річка широка, а струмок...», «Суп гарячий, а компот...» і т. п.
• Знаходити зайве слово з групи слів, наприклад, «стіл, стілець, ліжко, чоботи, крісло», «лисиця, ведмідь, вовк, собака, заєць» і т. д.
• Визначати послідовність подій, щоб спочатку, а що потім.
• Знаходити невідповідності в малюнках, віршах-небылицах.
• Складати пазли без допомоги дорослого.
• Скласти з паперу разом з дорослим, простий предмет: човник, човник.
5) Дрібна моторика.
• Правильно тримати в руці ручку, олівець, кисть і регулювати силу їх натиску при письмі та малюванні.
• Розфарбовувати предмети і штрихувати їх, не виходячи за контур.
• Вирізати ножицями по лінії, намальованої на папері.
• Виконувати аплікації.
6) Мова.
• Складати пропозиції з декількох слів, наприклад, кішка, двір, йти, сонячний зайчик, грати.
• Розуміти і пояснювати зміст прислів'їв.
• Складати зв'язну розповідь по картинці і серії картинок.
• Виразно розповідати вірші з правильною інтонацією.
• Розрізняти в словах букви і звуки.
7) Навколишній світ.
• Знати основні кольори, домашніх і диких тварин, птахів, дерева, гриби, квіти, овочі, фрукти і так далі.
• Називати пори року, явища природи, перелітних і зимуючих птахів, місяці, дні тижня, свої прізвище, ім'я та по батькові, імена своїх батьків і місце їх роботи, своє місто, адресу, які бувають професії.
Консультація для батьків
Тема: «Як говорить ваша дитина».
Мова дитини не виникає сама собою. Вона розвивається поступово, іноді зі значними труднощами тільки завдяки зусиллям дорослих. На жаль, трапляється, що батьки звертають увагу на погану мова дитини пізно. Пригадується такий випадок. Мати звернулася за консультацією до фахівця - логопеда «Донька навчається в першому класі, але вона не може правильно читати і писати. Пише так, що діти сміються, адже вона не дурна і чує добре». Після бесіди з матір'ю з'ясувалося, що дівчинка до надходження в школу так і не навчилася говорити правильно. Але батьків тоді це не турбувало. Навпаки їм подобалося, коли вона картавила, вони вважали це забавним і не поправляли її. З нею мало розмовляли, не читали книг, віршів. Вважали, що все вона засвоїть у школі. В результаті у дівчинки виявилося недорозвиток мовлення, яке завжди ускладнює навчання читанню і письму. Тому хочеться розповісти батькам, як розвивається мова дитини. Коли необхідно розмовляти з дитиною. З найперших днів його життя. І через місяць ви з радістю переконайтеся, що дитина реагує на ваші звуки. З шести місяців дитина вже починає розуміти окремі слова і фрази, зв'язувати їх з предметами. Зрозуміло, що і цього його треба вчити. Слід пам'ятати, що нові слова і фрази малюк може дізнатися тільки від вас, і вимовляти захоче тільки вам. А завдання дорослих при цьому заохочувати мова дитини, радіти їй. Якщо вам не вдається пробудити в дитини інтерес до мови, то загальмується його мовленнєвий розвиток, а також розумовий розвиток. Спонукаючи дитину до мовлення потрібно постійно ставити йому запитання. Тут більше можливості для збагачення словника дітей. Дуже важливо спонукати дитину ставити запитання. Трирічній дитині читають книги. В основному це книжки, які складаються з картинок із короткими текстами. Дорослі пояснюють дитині ілюстрації, просять його показати, наприклад, де машина, де великий будинок, а де, а де маленький і т.д. Необхідно розучити з дитиною невеликий вірш, розповісти або почитати легкі для розуміння казки та оповідання. Потім малюк відтворює зміст почутого, відповідаючи на питання. Таким чином, розвивається у дитини і мова, і пам'ять.
Батьки повинні терпляче й уважно слухати дитину, допомагати йому при цьому питаннями, підказкою. Не слід спонукати дітей заучувати занадто важкі для них казки, забавлянки, скоромовки. У деяких дітей може бути занадто тихий голос. Це зазвичай спостерігається у дітей фізично ослаблених, боязких, соромливих. В такому випадку добре почати розмову з дитиною на великій відстані. Не помітно для себе малюк почне посилювати свій голос. Так само потрібно спонукати його читати вірші, розповідати казки, віддалившись в інший кінець кімнати. Але ніколи не слід спонукати говорити дитини голосно. Тільки підбадьорювання, ласкаві вмовляння приведуть до бажаного результату.
«Розвиваємо логіку дітей вдома»
Консультація для батьків
Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних т сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання - це завдання найближчих їй людей а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.
Навчання дошкільника математики - це передусім не накопичення у нього математична знань та елементарних уявлень про число, множину, геометричні фігури, лічбу, класифікація вимірювання, орієнтування у просторі і часі, а формування логіко-математичної компетентності - тобто вміння застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на відповідних заняттях чи під час перебування дитини у дошкільному закладі, а повсякчас: вдома, на прогулянці, на відпочинку. Адже «математика» оточує нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його та підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої науки.
Ось декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.
«Математичні» поради на щодень
На прогулянці
• На прогулянці не звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, що ви у горах чи у будинку чули як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад : «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі...) «чотири», «чотири»... Така гра не лише допоможе дитині запам'ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.
У кімнаті
• Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казку, оповідання, віршик, перед ті як задовольнити її прохання запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 10).
• Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуй дитині взяти участь у процес підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмас горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один на один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них аераційні ряди, групуючи за певними ознаками Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.
• Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.
На кухні
• Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування борщу моркви, буряка, картоплі, цибулі.
• Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю макарони за формою та розміром і запропонуйте розкласти їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику т; сенсорику.
• Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною морквою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання.
В природі
• Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою, які, за словами людей, приносять щастя
тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизані на нитку.
• Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.
• Цікаво буде оголосити конкурс на знаходження найменшого чи найбільшого камінчика.
• Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.
• 3 шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.
• Під час спостережень За деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; х живе на дереві, а хто під ним.
• Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки; викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого дерева.
Ігри на упізнавання
• Запропонуйте дитині пошукати навколо себе предмети, що мають форму яких-небудь геометричних фігур, - їх навколо величезна кількість.
• Запропонуйте малюкові назвати геометричні фігури, які використовував художник для малюнків.
• Запропонуйте дитині на дотик дістати з мішечка предмет певної форми.
• Покажіть дитині декілька геометричних фігур. Попросіть її заплющити очі й заховайте одну з них. Запитайте, що саме заховане.
Мозаїка
Ця гра допоможе вашій дитині краще орієнтуватися в геометричних фігурах і навчитися і називати. Грати в неї необхідно разом із дитиною, ніби допомагаючи їй. Для гри потрібно намалювати на аркуші паперу який-небудь візерунок або картинку, що складається з геометричних фігур і розфарбувати фігурки нарізані з кольорового паперу фігурки, які підходять за розміром, кольором і формою до фігур, на малюнку. Дитині необхідні називати яка фігурка їй потрібна і якого кольору, а ви знаходитимете і подаватимете їй ці фігурки. Потім доречно помінятися з дитиною, щоб ви називали їй фігурки з малюнка, а вона їх шука серед вирізаних.
Така гра дуже швидко навчить дитину правильно називати фігури, а крім того, допомагатиме їй розвивати мовлення.
Малюнки з фігур
Наступний етап гри складніший для дитини. Проте саме ця гра сприятиме розвитку навичок креслення малюнка і його аналізу.
Запропонуйте дитині самій, олівцем чи фломастерами, намалювати, використовуючи тільки геометричні фігури, різна картинки. Почати краще з будиночків, казкових веж і машинок. А далі надайте дитині можливість обирати самій.
Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка -цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лиі відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.
Малюк спостерігає, запам'ятовує, осмислює все, що його оточує, і вчиться думати і мисли логічно. Допоможи йому б цьому!
Коли твій карапуз тільки народжується, в нього від природи вже закладений величезний потенціал, розкривати який можна лише в процесі постійного саморозвитку. Ти напевно чула про те, що в ранньому віці дитина сприймає і запам'ятовує інформацію дуже швидко.
Крім того, дані знання стають прекрасної опорною базою на все життя. Логіка для дітей не просто знання букв, цифр, навколишнього світу, а основа раціонального мислення і базис
хорошого інтелекту. Логічне мислення необхідно, щоб правильно викладати свої думки, міркувати, об'єктивно оцінювати події та дії.
Ігри, що розвивають логіку школярів, досить різноманітні. Існує величезна безліч настільних ігор: доміно, морський бій, шашки, шахи, монополія, навіть хрестики-нулики. Ал як же розвивати логіку у найменших і чи потрібно це робити? Звісно так!
До року
3 перших днів життя можна зайнятися підготовкою до розвитку не тільки дрібної моторики та мовлення, а й логіки за допомогою пальчикових ігор. Малюк насамперед вчиті усвідомлювати, де яка частина тіла у нього знаходиться, і контролювати кожну. Потрібно обов'язково показувати на собі і на ньому, де в людини ніжки, ручки, носик і очі.
Коли твоєму карапузові виповниться 6 місяців, логічні ігри придбають для нього більш зрозумілі обриси, в них вже більшу частину дій повинен здійснювати сам малюк. Пограй з ним в кубики або в пірамідку. Вона буває різних видів, але суть одна: на більший предмет ставиться менший і так далі. Спочатку всю гру показуєш ти і неодмінно коментуєш те, що робиш: "Ставимо на великий стаканчик другий трохи менше". Для початку буде достатньо два кружальця або два кубика (великого розміру і поменше). Саме з засвоєння поняття "великий-маленький" йде первинне освоєння логічних ігор.
Є ще цікава гра на тактильні відчуття, за допомогою яких ти легко зможеш розвинути логіку. Візьми різні за фактурою речі: м'які і тверді. Розкажи дитині, які вони, дай помацати Потім запропонуй розподілити: в один кошик склади тверді предмети, а в іншу - м'які.
Від року до трьох
Від року до трьох років варіанти логічних ігор значно розширюються. Можна грати в різь лото: овочі, фрукти, тваринні, меблі, пори року, транспорт та інші. За допомогою лото дитина вчиться узагальнювати предмети за формою, кольором, класифікувати їх, знаходити загальні ознаки й відмінності.
Використовуй у розвитку логіки також "говорять будиночки", усередині яких картинки овочів, фруктів, тварин і їхні голоси. "Ті, що говорять будиночки" розвивають мова ї поповнюють словниковий запас карапуза. Грай з маленьким в сортери, рамки-вкладиші, мозаїку, конструктори, пазли, логічні іграшки, які навчають відокремлювати частину від цілого.
А ігри в геометрію сприяють розвитку уваги у дитини, вчать вибудовувати логічні ланцюжки,
Накресли на папері нескладні геометричні фігури - коло, трикутник, квадрат, після чого намалюй предмети, які схожі на ці фігури, наприклад, сонечко, подушку, ялинку. Завдання твого малюка - співвіднести предмет з геометричною фігурою. У таку гру можна грати не тільки вдома, але й на вулиці.
Коли вирушаєте разом на прогулянку, не забудьте захопити з собою картки, де будуть зображені всілякі геометричні фігури. Показовий їх малюкові і пропонуй йому знайти такі я фігурки, тільки у дворі. Припустимо, в якості кулі виступить м'яч, а в якості квадрата - пісочниця.
Чи знаєш ти, що навіть у такому ранньому віці можна загадувати загадки?
Звичайно ж, вони будуть найпростішими і будуватися у формі запитань: "Хто говорить мяу- мяу?", "Хто гавкає у дворі?", "Що за місце, де спить маленький?" Однак прості загадки-питаня чудово розвивають логіку дитини.
Від трьох
Для розвитку логіки в три рочки всі ігри, в які вже грали, ускладнюй завданнями і проси більше міркувати. Наприклад, чому екран телевізора і подушка схожі один на одного? Чим вони відрізняються і що у них спільного?
У цьому віці малюка захоплюють рольові ігри. Тому грай з ним в "Професії", вчи співвідносити професію людини з інструментами. Покладемо, для кухаря потрібні каструля фартух, ковпак, поварешка, а для доктора - халат, таблетки, уколи, мікстура і т. Д. Обов'язкові задавай навідні запитання: для чого, навіщо, чому саме це необхідно? .
Разом з моторикою можна розвивати і логіку, нанизуючи на шнурок намиста або різнокольорові макарони, які ти можеш зробити сама. Завдання в тому, що нанизувати слід певному порядку. Спершу починай з двох видів, червона намистинка, потім синя, знову червона і синя. Після того як дитина впорався із завданням, гру можна ускладнити і використовувати не два, а вже три кольори.
На прогулянці згадайте гру "Продовж за мною". Скажи початок пропозиції, а крихітка нехай продовжує. Наприклад: "Кішка бігає, а горобець....", "Дощик травичку мочить, а сонеч ...", "Дерево високе, а трава...". Фантазуй і вигадуй нові пропозиції, головне, щоб малюку було цікаво.
Ще однією цікавою грою на прогулянці стане "Продовж слово". У цьому випадку ти говориш дитині початок слова, а він повинен продовжити. Наприклад: "Кіш ...", "Соба ...", "Д ...", "Дере..." Слів може бути стільки, скільки знає твій карапуз. Грайте в такі ігри як можна частіше, щоб маленький вчився думати, паралельно вивчаючи світ, який його оточує.
Діткам постарше пропонують більш складні ігри:
"Знайди зайве" Слід знайти зайвий предмет, який відрізняється від інших за кольором або формі.
"Асоціації" Різні за змістом картинки, до яких підбираються відповідні пари. Наприклад, / вилки - тарілка і чашка, до замку - ключик, до ліжечка - подушка або ковдру.
Розвивати логіку важливо у дітлахів будь-якого віку, причому не варто зупинятися на досягнутому. Якщо малюк легко справляється із завданнями свого віку, то запропонуй йом) завдання більш високого рівня. І якщо ти хочеш, щоб дитина чітко викладав свої думки і буї на "ти" з математикою в школі, постався до розвитку дитячої логіки з усією відповідальність
Рухома логіка
Розвивати логіку можна не тільки настільними іграми, але і рухливими. Наприклад, ігри: м'ячем. Кидаючи один одному м'яч, необхідно називати їстівне і неїстівне (домашні і дикі тварини, птахи, риби), їстівне слід ловити, а неїстівне - відбивати. Ще пограй з м'ячем у "Попадалкі". Перед малюком стоять два кошики синього і зеленого кольору. Він повинен потрапити м'ячем в одну з кошиків. Але перед кидком карапузові дається завдання, припустимо: "Влуч у кошик кольору трави!" Дитина повинна вибрати зелену кошик і кинуті в неї м'яч.
Що я бачу?
Постійно, де б ти не перебувала зі своїм малюком (на вулиці, в торговому центрі, будинки, зоопарку, магазині), звертай його увагу на кількість деяких елементів, на колір, форму і розташування.
Для нашої собачки ми поставимо три тарілки, у нього є чотири лапки, два вушка, один хвостик і один ніс. Це познайомить дитину з математикою ще в ранньому віці і навчить буть спостережливим.
Кому необхідна сенсорна інтеграція?
- Дітям із затримкою мовлення, порушеннями моторного планування чи/або мовленнєвого розвитку.
- Дітям із порушенням цілеспрямованого руху (моторною незграбністю), які важко освоюють нові рухи та навички.
- Дітям із надто високим або ж надто низьким рівнем рухової активності.
- Дітям, яким через різні причини важко адаптуватися у групі однолітків.
- Дітям із надмірною або недостатньою чутливістю до тактильних, зорових, слухових стимулів.
- Дітям із особливостями або порушеннями емоційно-вольової сфери, зокрема розладом аутичного спектру.
- Дітям, які уникають доторків до певних фактур (пісок, пластилін, рідини).
- Дітям, які погано почувають себе на гойдалках і каруселях або занадто захоплюються цими іграми.
Що у себе включають сенсорні кімнати?
Зазвичай сенсорні кімнати містять багато різноманітних предметів, речей і технічних засобів (звукових і світлових).
Сенсорні коробки – це спеціальні контейнери, наповнені різноманітними тактильними матеріалами, які дитина може досліджувати руками: ґудзики, бобові, пісок, різноманітні макарони, камінці, мильний розчин і т.д. Такі коробки допомагають розвивати дрібну моторику, уяву, концентрацію, підвищують тактильне сприйняття, стимулюють пізнавальні психічні процеси та мовлення.
Сухий басейн – наповнений кульками басейн покращує психоемоційний стан дитини, дозволяє задовольнити потребу у постійному русі, розвиває дрібну моторику, тактильну і візуальну чутливість. Під час перебування у басейні дитина відчуває масажний ефект, що позитивно впливає на загальну моторику і м’язову систему.
Сенсорні доріжки – це спеціальні доріжки, поверхня яких вкрита різним за твердістю та формою матеріалом (каміння, галька, ґудзики, невеличкі кільця, дрібні кульки та т.д.), які використовуються для масажу стоп і впливають на їх біологічно активні точки. Доріжки сприяють отриманню різноманітних тактильних відчуттів, активують та розслабляють нервову систему дитини, запобігають виникненню та розвитку порушень опорно-рухового апарату; Сенсорні тренажери (гамаки, гойдалки, тарілочки) – незамінний інструмент під час занять в сенсорній кімнаті. Ці засоби вестибулярної стимуляції сприяють розвитку реакції рівноваги, моторного планування, зорово-моторної та білатеральної координації, тренують м’язи та правильну поставу. Вони є дієвим методом профілактики порушення опорно-рухового апарату й укріплення суглобів. Повільне і рівномірне розгойдування сприяє активізації великої кількості вестибулярних рецепторів і врівноважує емоційний стан дитини.
На заняттях у сенсорній кімнаті психологи використовують також цікаві інтелектуальні вправи та ігри, які сприяють розвитку пізнавальних психічних процесів, позитивно впливають на дрібну та загальну моторику. Вибудовується злагоджена співдія всіх сенсорних систем для повноцінної організації правильної цілеспрямованої діяльності організму.
Мова (мови) освітнього процесу
Мовою освітнього процесу в навчальному закладі відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України “Про державну мову України”, Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, Конституції України та Статуту ЗДО є українська мова.
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»
Стаття 7. Мова освіти (РЕД.)
- Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
- Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.
- У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ»
Стаття 21. Державна мова у сфері освіти (РЕД.)
- Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
- Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
- Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
- Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.
- У закладах освіти відповідно до освітньої програми одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
- Викладання іноземної мови в закладах освіти і на курсах з вивчення іноземних мов здійснюється відповідною іноземною або державною мовою.
Освітня програма ЗДО № 6 м. Чорноморська
на 2022-2023 навчальний рік
https://docs.google.com/document/d/1cjEAzNh514NowzzfCHr4LMqKjeJJVXhr/edit?usp=sharing&ouid=114934505305112087197&rtpof=true&sd=true
20.10.22.
Як діяти закладу освіти у разі повітряної тривоги.
Як діяти закладу освіти та учасникам освітнього процесу під час повітряної тривоги | Освітній омбудсмен України (eo.gov.ua)
Щодо реалізації освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти.
В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи.
У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:
- організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
- забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
- організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
- систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.
Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.
Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.
В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.
Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).
Рекомендуємо здійснити перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо.
Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.
Рекомендуємо використовувати у роботі матеріали, розміщенні на сайті МОН:
Релаксація для дітей удома
щоб зменшити стрес і тривожність
https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2022/03/18/02/Relaksatsiya.dlya.ditey.udoma.18.03.22-3.pdfhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2022/03/18/02/Relaksatsiya.dlya.ditey.udoma.18.03.22-3.pdf.
Поради захисника дітям
https://www.youtube.com/watch?v=Eoz9gP7j3Eg
https://docs.google.com/document/d/1cSBSj1kKmrsmmfhtGT8YJWdXnH1RwA9D/edit
Робимо весняні вироби в дитячий садок
Кожен рік у дитячому садку проводяться весняний вернісаж, на якому виставляються вироби, зроблені дітьми та їх батьками. Тематика включає в себе весняні природні явища, приліт птахів та поява з-під снігу перших квітів. Весняні вироби відрізняються від виробів ручної роботи для інших сезонів великою кількістю зеленого кольору і духом свіжості.
Зробити саморобку в дитячий сад можна з природного матеріалу (гілочок, засушених з осені травинок, шишок), підручних засобів (пляшок, корків, пакетів), картону, паперу та багато іншого.
В якості героїв вироби на тему «Весна» можуть виступати тільки вилупилися пташенята, проліски, тюльпани, дерева, комахи, кораблики для струмків, сонце. Ви також можете зробити або зобразити шпаківня з використанням природного матеріалу або зліпити з дітьми гілочку дерева з бруньками, які розпускаються.
Зміст
Пташине гніздо з картону
Нескладним варіантом дитячої творчості в садочок буде пташине гніздо з картону. Для його створення вам знадобиться кольоровий картон різних фактур:
гладкий,
гофрований,
пакувальний (товстий).
Також знадобиться кольоровий папір обгорткова тканина, невелика дерев’яна рамка, ножиці і клей ПВА.
Для гнізда береться товстий пакувальний картон коричневого кольору. За запропонованим трафаретами вирізається спочатку найбільша за розміром деталь. Отвір у ній вирізати не потрібно. Такі деталі вирізають по порядку, в кожній з них потрібно вирізати отвір.
Після того як усі деталі гнізда для поробки в сад вирізані, їх потрібно склеїти між собою, розташувавши найбільшу внизу, потім розмістивши деталь побільше і так далі. Між кожною деталлю потрібно прокласти шматки товстого картону (3х4 см). Отвори у деталей повинні збігатися.
Верхня частина гнізда також робиться з товстого картону, але з додаванням обгорткового тканини. З матеріалу вирізається шматок розміром 15х20 см і присборивается на відстані 5 см від верху (по довгій стороні). Щоб зібрати подібно до куреня картон, його потрібно надрізати з двох сторін. Для цього потрібно вирізати квадрат 15х15 см і зробити надрізи різної глибини, причому ширина смуги повинна складати 0,5 див. Нерозрізані частину картону присборивается за аналогією з тканиною.
Склавши разом тканину і складання з картону, їх потрібно зв’язати таким чином, щоб вийшла дах. Отриману дах для поробки в сад потрібно приклеїти до верхньої частини гнізда, а саме гніздо до нижнього кута дерев’яної рамки. Після кріплення гнізда можна приступати до створення птахів. Для цього береться гофрований і гладкий картон.
По трафарету вирізують тулуба і великі пір’я для хвостів птахів. Краще брати для кожного пера різний за кольором картон. Також потрібно вирізати дзьоби, очі і крила птахів для поробки в сад. Тулуба птахів приклеюються спочатку на шматки товстого картону, який потім кріпиться також на клей до рамки.
Одну з птахів потрібно розмістити на гнізді, а дві інші розподілити по периметру рамки. На тулуба приклеюються все пір’я, крила, очі та дзьоби. Із зеленого картону вирізають листя різної форми, які також приклеюються до рамки. Такі весняні вироби можуть виступати в якості незвичайних рамок для фотографій або використовуватися окремо.
Квіти
Які ж весняні вироби своїми руками без квіткової тематики. З дітьми ви можете створити яскраві панно або листівки з кольорового паперу з аплікаціями у вигляді пролісків, гілочок бузку або тюльпанами. Красиву стійку листівку можна зробити у формі відкривається вази з ручкою (для зручності) або без неї.
Щоб ваза була більш привабливою, на кольоровий папір можна приклеїти білий аркуш, на якому вирізані різні візерунки. Весняні вироби в дитячий сад з кольорового паперу склеюються за допомогою ПВА, канцелярського клею або клею, звареного з крохмалю. Прикрасити квіткові букети можна паєтками, стрічками та іншим декором.
Більш складним варіантом вироби в садок є об’ємний букет. Зробити його можна з пластиліну або полімерної глини. Розмістити квітковий букет можна як у вазі, так і в горщику із землею. Для того щоб зафіксувати стебла в потрібному положенні, в горщик або вазу укладається пінопласт, який заливається розчином алебастру, а після застигання декорується верхня частина.
Також незвичайні весняні вироби виконуються з атласної стрічки або шматочків кольорового паперу, вирізаної по подобі цих стрічок. Створити об’ємну композицію у вигляді квітучих гілочок яблуні або вишні можна, скручуючи паперові смужки між собою по спіралі. Додатково весняні вироби у вигляді квітів, прикрашаються тичинками, також склеєними з паперу.
Вироби з природного матеріалу
Весняні поробки з природного матеріалу створюються з використанням сухоцвітів, каменів, шматочків дерев і навіть з живої трави. Про підготовку травинок для поробки в дитячий сад із сухоцвітів потрібно подбати ще з осені. З дітьми потрібно нарвати польових квітів і розкласти їх між аркушами паперу, розміщеними під пресом, для чого добре підійдуть книги великого формату.
Також у весняні вироби можна включити пір’я птахів, додавши їх в квіткові букети із засушених травинок. Для фону можна взяти білі або кольорові аркуші паперу, картону, додатково можна зробити підкладку з тонкої тканини. Кріпляться всі елементи вироби в дитячий садок між собою за допомогою клею ПВА.
Особливо ефектно виглядають весняні вироби з живих рослин. Виростити живу саморобку в дитячий сад можна на своєму підвіконні. Для цього у флористичної губки проращиваются насіння газонної трави. Виріб в дитячий сад можна виконати або з самої губки або додавши її точково. Такі весняні вироби точно будуть виділятися на тлі інших, але їх потрібно періодично зволожувати.
Джерело: http://vidpoviday.com/robimo-vesnyani-virobi-v-dityachij-sadok
«Безпека життєдіяльності – важливий аспект
навчально-виховного процесу в ЗДО"
Керуючись документами, що регламентують діяльність ЗДО (Закони України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», Конвенція ООН «Про права дитини»),треба зазначити: провідним завданням сучасної системи освіти є виховання дитини в дусі відповідного ставлення до власного здоров’я, безпеки життя, здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальності та суспільної цінності.
Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення.Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.
Безпека життєдіяльності дитини –це формування у неї свідомого ставлення до збереження особистого життя здоров’я шляхом надання теоретичних знань, практичних умінь, вправляння у практичних ситуаціях.
Отже, освітній процес у ДНЗ повинен бути зорієнтований на формування безпечної поведінки дошкільнят у дозвіллі, серед людей, предметів природи, що на сучасному етапі є дуже актуальним.
Актуальність проблеми полягає у тому, що згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.
Одним із пріоритетних завдань є збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців. Шляхи реалізації цього завданняповинні обиратися у системі та послідовно, відповідно до отриманих раніше результатів роботи у русі формування у дошкільників основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД), шляхом формування свідомого ставлення до збереження власного життя та здоров’я; шляхом вправляння у практичних ситуаціях. Головним документом, яким керуєтьсяпедагогічний колектив, є Закон України «Про дошкільну освіту», де зазначено:
«Заклад дошкільної освіти :
·створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей;
·формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки».
Причини травм, що трапляються серед дітей, настільки різноманітні, що протидіяти їх виникненню складніше, ніж інфекційним хворобам. Тому після першого етапу роботи стало зрозуміло, що основна увага у профілактиці безпеки життєдіяльності дитини має спрямовуватися на виховну роботу, під час якої діти здобувають спеціальні знання, передають життєвий досвід. Ця робота має проводитись спільними зусиллями педагогів, медичного персоналу та батьків. Діти мають опанувати певні знання, уміння, навички, сформовані переконання, що потрібні кожній людині для збереження життя та здоров’я, а також мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях.
В організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:
·така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;
·максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;
·слід врахувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими (розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек).
Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків. Однозначного ставлення до цієї думки ні серед педагогів, ні серед батьків немає. Вирішувати це слід в кожному конкретному випадку, враховуючи рівень дітей, їх індивідуальні особливості, можливості дорослих. Необхідно пам'ятати, навчаючи дітей безпечній поведінці, важливо не залякати їх, не зламати їхньої природньої допитливості та зацікавленості оточуючим світом. Головне правило для вихователів та батьків – не лякати дітей можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність.
Перевагу в освітньо-виховному процесі надавати цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.
Більше уваги потрібно приділяти організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.
Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, потрібно систематично проводити роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:
1. Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;
2. Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;
3. Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення небезпечної ситуації.
Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров'ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:
·перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;
·формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;
·вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;
·виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму.
Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят
Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має проводитися з урахуванням таких головних чинників:
·Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм і правил поведінки. Їх необхідно також навчати обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.
·Максимальний ефект досягається, якщо навчально – виховна робота ведеться одночасно за трьома напрямками: дитячий садок – діти – батьки.
·Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої шокової терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог.
·Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, що спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, формується в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить у собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.
У ЗДО пройде місячник протипожежної безпеки.
Консультація для батьків на тему: «Діти і вогонь»
Більшість нещасних випадків з дітьми можна запобігти, передбачаючи все, що може зробити дитина, створивши необхідні умови для безпечної життєдіяльності. У рамках суспільного дошкільного виховання неможливо вирішити весь коло проблем, пов'язаних з безпекою дитини, тому велика роль у цьому питанні належить батькам. Сила і стійкість сімейних впливів пов'язана з тим, що вони постійні і тривалі, повторюються в різноманітних життєвих ситуаціях. У родині є об'єктивні можливості включення дітей у побутову господарську діяльність, де і купуються навички безпеки. Дітям дуже подобається повторювати дії дорослих - це допомагає їм самим відчути себе дорослими.
Чомусь притягальною силою володіє для дітей вогонь. Спостерігаючи за тим, як користуються вогнем старші - запалюють газову плиту, розводять вогонь у печі, спалюють сміття, -діти хочуть, щоб їм дали спробувати, скажімо, розпалити багаття або запалити сірник.
Якщо поблизу трапляється пожежа, дитину так і тягне піти подивитися на вогонь, тому дуже важливо, щоб діти запам'ятали з малих років: із вогнем погані жарти, так як він легко може вийти з-під контролю і стати по-справжньому небезпечним. Маленьким дітям не можна грати з запальничкою і сірниками: від однієї випала з рук запаленого сірника або спалахнув коробка станеться пожежа, який охопить килим, фіранки, меблі і, нарешті, всю квартиру, а переляканий дитина просто втече. Ось чому в руках маленьких дітей вогонь особливо небезпечний.
Коли дитини старшого дошкільного віку вчать поводитися з вогнем або коли він просто стоїть біля запаленої плити, поруч обов'язково повинен бути хто-небудь із старших і уважно спостерігати за ним, щоб не трапилося біди.
Треба пам'ятати, що причиною пожежі можуть стати не лише дитячі пустощі з сірниками, запальничками, свічками, але й несправна електропроводка, не вимкнений з електричної мережі електроприлад (чайник, праска, фен, телевізор).
Електричний струм, що змушує працювати прилади, - наш помічник, але він може бути небезпечним і навіть викликати пожежу. Запах горілої гуми, паруючий проводок, що нагріваються при роботі розетка і вилка, проскакивание іскри під час увімкнення та вимкнення вилки з розетки - все це може призвести до пожежі.
Ось деякі правила, які треба дотримуватися:
- Йдучи з дому, закрийте газові конфорки, вимкніть з розеток всі електроприлади, погасіть світло.
- Не користуйтеся несправними електроприладами і проводкою.
- Вставте заглушки на розетки.
- Не накривайте лампи і світильники тканиною або папером.
- Не дозволяйте дітям гратися біля новорічної ялинки з петардами, бенгальськими вогнями, хлопавками.
- Влаштовуйте феєрверки на вулиці подалі від житлових будинків.
- Не зберігайте на кухні легкозаймисті рідини (бензин, гас, лаки, фарби, ацетон, спирт, рідкі олії). Їх слід зберігати в спеціальних пляшках або банках в металевому шафі і подалі від вогню.
- Якщо в будинку є піч, то ввечері, перед сном, загасіть вогонь повністю.
- Не сушіть білизну над газовою плитою.
Між педагогами та батьками має бути повне взаєморозуміння, так як різні вимоги, що пред'являються дітям в дошкільному закладі і вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресивність.
З допомогою гри вихователі пропонують дітям наступний алгоритм поведінки:
Якщо в будинку щось загорілося -
швидко піти або вибігти з кімнати або квартири, розповісти про це дорослим і просити їх зателефонувати за телефоном «1 01», мамі на роботу;
подзвонити з телефону-автомата по телефону «101» і сказати, що в будинку пожежа, при цьому обов'язково треба назвати свою домашню адресу.
Якщо в квартирі багато диму -
низько пригнувшись, рухатися до дверей, прикриваючи ніс і рот мокрою хусткою, рушником; загорівся одяг - падати і, катаючись, збивати вогонь.
Батьки повинні навчити дітей користуватися цим телефоном. Це вміння може виникнути і закріпитися в процесі спеціального тренінгу, при цьому батьки не повинні забувати про профілактику хибних викликів.
Література:
- М.М. Авдєєва, О.Л. Князєва, Р.Б Стеркина. Безпека: Навчально-методичний посібник з основ безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку. СПб «ДИТИНСТВО-ПРЕС», 2004.
- П.Р. Хромцова. Виховання безпечної поведінки у побуті дітей дошкільного віку. Навчальний посібник. М.: Педагогічне товариство Росії, 2005.
2 січ. 2022 р.
Роль казки в розвитку дитини багатогранна вона і фантазію розвиває, і мислення, і навіть правильну мову. З давніх часів казка є невід'ємною частиною виховання кожної дитини. Вона допоможе батькам доступною мовою навчити діточок життя, розповість їм про добро і про зло. Для дітей казка набагато зрозуміліше прісних і нудних промов дорослих. Саме тому, щоб підтримати малюка, пояснити і навчити його чому-небудь, батькам доведеться згадати головний мову дитинства мудру і дуже цікаву казку. Казка в житті дітей займає дуже важливе місце: з її допомогою дітлахи дуже рано починають говорити і вчаться грамотно висловлювати свої думки, а ще вона є кращим помічником у формуванні основ спілкування і поведінки.
Читати дітворі казки треба в правильне "час, коли вони спокійні і перебувають у хорошому настрої. Але найкраще це робити перед сном, адже ввечері, лежачи в теплій і затишній ліжку, ви зможете ще й обговорити казку з дитиною. Читати казку треба не поспішаючи, не відволікаючись і з задоволенням. Так вона принесе малюкові більше користі і позитивних емоцій.
Роль дитячої казки у вихованні дитини не можна не помітити. Представляючи образи, діти вчаться розуміти внутрішній стан героїв, вчаться співпереживати їм, починають вірити в сили добра. За допомогою казки можна не тільки приємно провести час, але й зняти з тривогу з душі малюка.
Казка допомагає розширити словниковий запас дитини, а також розвинути зв'язну логічну мова. Завдяки казкам мова малюка ставати більш емоційною, образною, красивою. Ці чарівні історії сприяють спілкуванню, формують уміння ставити питання, конструювати слова, речення та словосполучення.
Один з найголовніших моментів ролі казки в життя дитини - те, що тут завжди перемагає добро. У майбутньому це дуже допоможе дитині, навчить його перемагати життєві труднощі. Життя, звичайно ж, внесе свої корективи, але, незважаючи на це, в дитячій підсвідомості нічого не пропаде.
Одну і ту ж казку можна, і навіть потрібно, перечитувати кілька разів. Так дитина зможе зрозуміти сенс, закладений в ній. Як правило, коли суть казки ставати ясна малюкам, вони втрачають до неї всякий інтерес. До того ж, кожна дитина знаходить у казці те, що йому особливо цікаво.
Казка - це одне з найбільш доступних засобів повноцінного розвитку кожного малюка. Так було, є, і буде ще багато-багато років. Не варто применшувати роль казки в житті дітей - правильно підібрана казка позитивно впливає на емоційний стан дитини, коригує і покращує його поведінку, а також виховує впевненість дитини в собі і в своїх силах. Зараз стали популярні аудіосказкі.
| |
Консультації для вихователів. Роль екскурсії у розвитку особистості дитини.. Якщо відкрити будь-яку освітню програму, методичні рекомендації - не важливо з якого предмета, і для якого віку - серед форм і методів навчання та виховання на першому місці в більшості випадків варто екскурсія. Історія не зберегла спогадів про те, коли і ким була проведена перша екскурсія взагалі, але ми точно знаємо, що в якості навчального методу екскурсії стали впроваджуватися в освітній процес педагогами Західної Європи і Росії в кінці 18 - початку 19 вв. Сама назва цього цікавого способу навчання походить від латинського «экскурсио». У російській мові воно спочатку означало «вибігання, військовий набіг». Екскурсія як метод діагностики особистості Правильно організована і проведена екскурсія - вже сама по собі такий чарівний спосіб і діагностики, і виховання, з допомогою якого можна дуже добре розглянути і скорегувати проблеми поведінки дітей, які, можливо, не завжди видно під час звичайних занять. Це чудовий привід використовувати метод включеного спостереження. Під час екскурсії видно особливості і кожної дитини і дитячого колективу в цілому. Саме під час екскурсії, коли діти знаходяться не у звичній обстановці, можна побачити недоліки професійної діяльності вихователя. До речі, як показує практика, вони, за великим рахунком, одні і ті ж у всіх дитячих колективах. Діти часто не здатні бачити людей навколо себе, у них немає навичок надання іншим життєвого простору (просто, вони не розуміють, коли треба посунутися, щоб колега по екскурсії теж міг підійти ближче до оглядається объекту, щоб краще все побачити. Вони і попросити інших про це не вміють - просто стоять і не рухаються). До речі, досвід та практика проведення численних екскурсій показують, що ця проблема відсутня в групах дітей, які займаються додатковим освітою: хореографічних та театральних колективах, гімнастичних та футбольних секціях - скрізь, де дітей вчать відчувати партнера по сцені, спортивного залу, ігровому полю. Висновок - додаткова освіта, в тих моментах, які стосуються розвитку особистості, мабуть, має бути основним. Прикладів, на жаль, сотні. Екскурсія - це, в першу чергу, інформація. Але: діти дуже часто не сприймають значення слів, просто пропускаючи їх повз вуха. Виходить безглуздість проведення цієї форми роботи, так як вони не здатні сприймати вербальну інформацію. Так зване кліпове сприйняття має рано чи пізно змусити-таки педагогів переписати всілякі методики навчання.
Ще одна часта проблема, створена педагогами: багато дитячі групи не зовсім розуміють, що на світі є місця, де треба вести себе тихо, культурно і інтелігентно. Такі діти кричать завжди і скрізь, заважаючи оточуючим. Можливо, це недоробка дорослих? Зрозумівши своє безсилля в даному питанні, вони вже просто не помічають хаосу навколо себе. Хочеться порекомендувати педагогам, які дізналися в описі цих дітей своїх. Не впадайте у відчай! Все можна скорегувати. Наприклад, використовуючи ігрові технології. Грайте з дітьми! Незважаючи на завантаженість навчальним матеріалом, незважаючи на нові ФГОСы, незважаючи ні на що! Так ви допоможете дітям стати трохи більш вихованими. Та й самим буде набагато легше працювати не в хаосі і постійному шумі, а в нормальному вихованій і інтелігентному дитячому колективі. Повірте, все це цілком реально. Тоді ми перестанемо говорити про так званий професійному вигорянні педагога. Робота буде подобатися і приносити задоволення. Повірте, ви навіть не будете втомлюватися! Екскурсія для вихователя: відпочинок або робота? Але - повернімося до нашої коханої формою роботи, яку багато педагоги, на жаль, часто сприймають як можливість відпочити разом з дітьми, нічого не роблячи. Дуже рекомендую ні на хвилину не забувати, що це теж частина освітнього процесу, так як екскурсій просто можна писати оди, настільки повно вони охоплюють розвиток різних сторін особистості людини. Напевно, в житті кожної людини є спогади про таких екскурсіях, які багато перевернули в його житті... Гріх не використовувати гігантський потенціал екскурсії. Адже вона може застосовуватися і як самостійна форма виховання і навчання, і як складова частина інших форм, і як форми організації культурного дозвілля, виховної роботи. Методика вимагає, щоб інтерес до екскурсії, її темою та змістом формувався педагогом, збираються використовувати цю чудову форму роботи у своїй практиці, заздалегідь, перед заходом. Роль педагога у тому, що він повинен створити у групи дітей інтерес до очікуючому їх екскурсійного матеріалу, забезпечити організацію уваги і напрям психічної діяльності екскурсантів. Будь-яка екскурсія передбачає зусилля її учасників для збереження уваги, пам'яті. Важливо, щоб педагог і всі учасники екскурсії вже перед її початком розуміли: те, як вона пройде, чи сподобається їм, залежить не тільки від вибору об'єкта огляду, рівня професійної майстерності екскурсовода, але і від того, який вид поведінки група і окремі її члени виберуть для даного заходу. Діти та вихователі!) повинні розуміти: якщо екскурсовод буде більшу частину своїх зусиль докладати до того, щоб зберегти дисципліну в рядах групи екскурсантів (особливо дотримання техніки безпеки важливо на екскурсіях по виробництву), він буде змушений робити це за рахунок інформаційної частини екскурсії. На жаль, іноді педагоги забувають про те, що цей захід - не розважальна прогулянка для дорослого, що в першу чергу, вони повинні дбати про дисципліну у ввіреному йому колективі дітей. Особливо, якщо група не без проблем. Рекомендація: не забувати під час екскурсії про дітей з девіантною поведінкою та уникнення ексцесів тримати їх під своїм суворим контролем. Буває дуже шкода дітей, які через неадекватну поведінку своїх товаришів не можуть повною мірою насолодитися змістом запропонованого ним матеріалу. Для чого ходити на фабрику? Мотивувати дітей на правильне сприйняття екскурсії можна різними способами, але робити це потрібно обов'язково. Попередивши дітей про те, що після відвідування підприємства їм належить осмислити ще раз все те, що вони побачили і дізналися на екскурсії, педагог тим самим активізує їх увагу під час процесу. В яких формах це зробити? Можна провести конкурс малюнка, оповідань, віршів по темі екскурсії. Зробити з допомогою батьків комп'ютерну презентацію. Вже в дошкільному віці, років шести, дітей обов'язково треба водити на виробничі екскурсії. Чим раніш ми сформуємо у дитини інтерес до різних професій, повагу до праці працівників фабрик, різних інших установ, тим більша ймовірність, що закінчивши основне навчання, дитина вибере для себе робочу професію. Так, у процесі виробничої екскурсії, наприклад, на фабрику іграшок, діти можуть запам'ятати назви професій працівників фабрики, уточнивши, хто з них який внесок вносить у створення ляльок. Таким чином, вирішується завдання професійної орієнтації. Виробництво ляльки - процес дуже складний. Щоб лялька принесла дитині радість, у створенні цій радості беруть участь люди 95 професій: художники, дизайнери, хіміки-технологи, ливарники, прессовщики, швачки, разрисовщики, лакувальники, оформлювачі, збирачі, пакувальники... Виробнича екскурсія на фабрику іграшок важлива не тільки в профорієнтаційному, але і в емоційному плані, в процесі відвідин фабрики у дітей розвивається емпатія, формується почуття прекрасного, повагу до праці людей, що створюють красиві, яскраві, якісні вироби. Діти знайомляться не тільки з процесом виробництва іграшок, але з тим, як досягається якість продукції. Розповідь екскурсовода про відповідальність виробника за якість виробленої для маленьких споживачів виробів, про соціальну відповідальність бізнесу допомагає формуванню цього важливого якості і в юних экскурсантах. Проведення виробничих екскурсій важливо і в краєзнавчому плані. Зокрема, побувавши на фабриці іграшок, діти переймаються гордістю за своє місто, за свою країну: фабрика розпочала свою роботу у військовому 1942 році, коли в місто були евакуйовані діти з блокадного Ленінграда. У найтяжчий час дорослі думали про дітей, про те, щоб їхнє дитинство стало трохи щасливішими. Підприємство росло і розвивалося, змінювалися технології, але завжди залишалася основна ідея: дарувати радість дітям своєю якісною продукцією. Сучасні успіхи підприємства також формують в дітей гордість за свою малу батьківщину, бажання продовжувати освіту і подальшу трудову діяльність у рідному регіоні. Крім формування і розвитку таких необхідних дитині якостей, екскурсія на фабрику іграшок - ще й приклад позитивного в нашому житті, це, по-справжньому, зустріч з красою і добром. Фабрика - вже саме по собі чарівне місце. В день з конвеєра сходить приблизно три тисячі ляльок 40-50 найменувань. А тепер уявіть, що ви - дитина, який потрапив в цю казку - в цех, де одночасно зібралися всі ці ляльки! Одна дівчинка шести років так і сказала, вийшовши після екскурсії з будівлі фабрики: «Це - рай!». Ляльки добрі, тому що їх роблять позитивні люди. Одна з працівниць - оформлювач іграшок, яка пропрацювала на фабриці понад 45 років, сказала: «Дитинство у мене було важке, іграшок не було, зате тепер я вже он скільки років в ляльки граю! Подивіться, яку красу ми створюємо своїми руками!». В ході екскурсії діти можуть взяти у працівників імпровізовані міні-інтерв'ю, оформивши їх потім в альбоми, презентації, твори по темі екскурсії. Головне, залишити слід в душах Зберегти дитинство в собі - напевно, це дуже важливо. Ще важливіше - дарувати дитинство іншим. Коли бачиш, як робляться ляльки, не покидає відчуття казки. Люди, що роблять ляльок, нагадують чарівників - в їх руках лялька стає практично живою, красивою, починає ходити, розмовляти. Бачачи приклад того, що праця дійсно приносить радість і тим, хто працює, і тим, для кого виробляється продукція підприємства, діти, які пройшли через виробничу екскурсію на фабрику, краще починають розуміти, навіщо і чому треба працювати. Будь-яка екскурсія буде корисною тільки тоді, коли вона залишить свій слід у душі людини. Методично правильно організовані і проведені виробничі екскурсії на підприємства, які цікаві дітям насамперед своєю продукцією - іграшками, морозивом, солодощами - можуть принести дуже багато користі для розвитку підростаючого покоління. |
| | |
Організація освітнього процесу у закладі
В освітньому процесі нашого закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей:спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.). Тривалість (згідно наказу МОН від 13 травня 2015 р. за № 520/26965 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності») спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку – 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку – від 15 до 25 хвилин, старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (в залежності від типу заняття).
Організована освітня діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності.
З огляду на те, що провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гра широко використовується у освітньому процесі нашого закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольовим, будівельно-конструктивним, іграм-драматизаціям та інсценівкам, іграм з елементами праці та художньотворчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичним, інтелектуальним, рухливим, хороводним тощо).
Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.
Переорієнтація освітнього процесу на розвиток дитячої особистості надає особливої ваги таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним.
Самостійна діяльність дітей організується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Зміст та рівень самостійної діяльності дітей залежать від їхнього досвіду, запасу знань, умінь і навичок, рівня розвитку творчої уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва.
Організоване проведення цієї форми роботи забезпечується як безпосереднім, так і опосередкованим керівництвом з боку вихователя.
Індивідуальна робота з дітьми як самостійна організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в приміщеннях і на свіжому повітрі. Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).
Освітній процес у дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних та соціальних умов.
Основним напрямком роботи з дітьми раннього віку (до 3 років) є забезпечення їх емоційного комфорту під час перебування у закладі, створення сприятливих умов для їх психічного і фізичного розвитку. Особлива увага надається розвитку сенсорних почуттів.
Формування готовності до систематичного навчання та шкільного життя дітей шестирічного віку актуалізується у зв’язку із переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і тривалість навчання. Мотиваційна, емоційно-вольова, комунікативна, фізична підготовка майбутніх першокласників, розвиток пізнавальних психічних процесів і мовлення, прищеплення елементарних навчальних умінь – пріоритетні напрямки роботи з дітьми старшого дошкільного віку.
Актуальними у освітньому процесі дошкільного закладу залишаються і такі традиційні напрямки, які сприяють здійсненню системного підходу до формування цілісної дитячої особистості: фізичне, розумове, естетичне, моральне, трудове виховання. Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Його успіх залежить від правильної організації режиму дня, рухового, санітарно-гігієнічного режимів, всіх форм роботи з дітьми та інших чинників.
Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2 –3 годин; молодший дошкільний вік – до 3-4 годин; старший дошкільний вік – до 4–5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.
Оволодіння рідною мовою і мовленням як найголовнішим засобом пізнання і специфічно людським способом спілкування залишається одним з першочергових завдань у роботі з дітьми упродовж дошкільного дитинства. Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності.
Мова освітнього процесу
МОВА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ
Мова освітнього процесу в ДНЗ «Сонечко» – українська.
Адміністрація закладу дошкільної освіти забезпечує:
Ознайомлення новоприбулих педагогічних працівників з нормативно-правовими та розпорядчими документами з питань розвитку та впровадження державної мови.
Ведення всієї номенклатури справ у ДНЗ українською мовою.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про освіту»
(Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 )
Стаття 7. Мова освіти
1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
2. Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови. Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.
4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
5. За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни.
6. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів освіти, у яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.
7. Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами.
Інформація щодо заходів на листопад 2021н.р. у
ДНЗ (ясла-садок) № 6 «Сонечко»
| № з/р | Захід за планом роботи | Дата | Час | Місце проведення | Відповідальні |
| 1 | Виставка дитячих робіт «Осіння феєрія» | З 8 по 12 листопада | | Хол дитячого садка | Керівник гуртка Яковіна Н.М., вихователі всіх груп |
| 2 3 4 5 | Свято «Ярмарок» (старша»А», старша «Б» групи Свято «Осінь знов до нас прийшла» ( середня група) Свято «Осінні дарунки» (Ⅱ мол. «А» Ⅱ мол. «Б» гр. | 3. 11. 21 2. 11. 21 3. 11. 21 1 .11.21 2. 11. 21 | 10.15 10.15 9.15 9.15 9.15 | Музична зала | Музичний керівник Усатюк Н.А. |
| 6 7 8 9 10 11 | Відкриті заняття. Обмін досвідом педагогів: Валеологія «Чарівне дзеркало» Ознайомлення з власним тілом. (Ⅱ мол. гр.. «Б» Інтерактивне заняття-гра «У лабораторії здоров'я» (Ⅱ мол. гр.. «А» Особистість дитини «Якщо хворієш» ( середня група) Гра-заняття: «Подорож до країни здоров'я» (старша «Б» група) Інтегроване заняття «Моє здоров'я – моє багатство» (старша «А» група) Семінар-практикум «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя» Консультації для педагогів: «Навчаємось оздоровчих технологій (нетрадиційні форми фізкультурно-оздоровчої роботи)» «Наступність у роботі закладу освіти й сім'ї щодо зміцнення здоров'я дітей» «Формування мотивації здорового способу життя у дітей дошкільного віку» | 16 листопада 17 листопада 18 листопада 18 листопада 19 листопада 24 листопада 3 листопада 10 листопада 17 листопада | 9. 15 9.15 9.15 9.15 9.15 9.15 13.15 13.15 13.15 13.15 | Групова кімната Групова кімната Музична зала | Вихователі Вихователі Вихователі Вихователі Вихователі Вихователі Вихователі Вихователь-методист Вихователь-методист |
Форми організації освітнього процесу
З метою досягнення очікуваних результатів навчання (набуття компетентностей) педагогами закладу реалізуються різні форми освітнього процесу.
За формами організації проводяться такі типи занять:
- фронтальні, колективні (з усіма дітьми групи);
- групові (10-12 дітей);
- індивідуально-групові (4-6 дитини);
- індивідуальні (1-2 дитини).
У залежності від основних завдань освітніх програм, які використовуються в ДНЗ та відповідно до змістовних ліній Базового компоненту дошкільної освіти, пріоритетного (гуманітарного) напряму у всіх вікових групах організуються такі
види занять:
- тематичне заняття;
- комбіноване заняття;
- домінантне заняття;
- сюжетно-динамічне заняття;
- інтегроване заняття;
- контрольно-діагностичне заняття;
- нетрадиційне заняття.
У всіх вікових групах проводяться також інтегровані заняття у рамках перспективно – календарного планування.
Види інтегрованих занять:
- соціально-природничої тематики;
- з пріоритетом інтелектуально-мовленнєвих завдань;
- з пріоритетом логіко-математичних завдань;
- заняття художнього циклу.
Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) та істотно знижує навчальне навантаження на дітей.
Безперервна освітня діяльність у групах планується як в першій так і в другій половині дня відповідно розкладу занять на тиждень. Весь освітній процес організовується диференційовано з урахуванням віку і індивідуальних особливостей дітей.
У дошкільному навчальному закладі планування та організація життєдіяльності, у тому числі освітній процес здійснюється за режимними моментами з урахуванням ліній розвитку, які базуються на інтегрованому підході, що забезпечує змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу.
Тип заняття обирає та уточнює вихователь самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітніх програмах.
Сприятливі умови для засвоєння системи знань, умінь, навичок та формування ціннісного ставлення особистості до світу людей, речей, природи створюються у різних формах організованої педагогом діяльності. Накопичення, закріплення та вдосконалення знань, умінь, навичок відбувається в інших формах організації дитячої життєдіяльності:
- спостереження;
- бесіди і розмови;
- ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, творчі ігри, рухливі, режисерські, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації, ігри з піском та водою);
- пошуково-дослідницька діяльність;
- самостійна художня діяльність;
- доручення/чергування;
- колективна праця;
- організація побутових процесів.
Фізичне виховання дітей передбачає проведення:
- ранкової гімнастики;
- гімнастики пробудження;
- занять фізичною культурою;
- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
- загартування;
- фізкультурних хвилинок під час занять;
- фізкультурних пауз між заняттями;
- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.
Організація активного відпочинку дітей передбачає проведення:
- Днів здоров’я;
- фізкультурних свят;
- фізкультурних розваг;
- пішохідних переходів;
- канікул.
Самостійною додатковою організаційною формою освітнього процесу в ДНЗ є робота гуртка художньо – естетичного напрямку «Райдуга» для дітей старшого дошкільного віку. Гурткова робота направлена на виявлення, збереження і розвиток творчого та особистісного потенціалу кожної дитини, формування її художньо-естетичної компетентності, сприяння подальшій успішній адаптації та творчій самореалізації в нових умовах шкільного та майбутнього дорослого життя.
Вищезазначені форми організації освітнього процесу в ДНЗ реалізується в рамках:
- плану роботи дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 6 «Сонечко» Чорноморської міської ради Одеської області на 2020/2021 навчальний рік та оздоровчій період 2021 року;
- режиму роботи дошкільного навчального закладу;
- режимів роботи груп.
Батьки, педагоги, спрямовують зусилля на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини з ООП у дошкільні роки. В ДНЗ організовано роботу консультативного центру для батьків або осіб, які їх замінюють «Успішні батьки».
Мета створення Консультативного центру: забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання; надання безкоштовної психолого-педагогічної допомоги батькам дітей з особливими освітніми потребами або особам, які виховуються в умовах сім’ї.
Головними завданнями роботи Консультативного центру є:
- надання всебічної допомоги сім’ї у розвитку, вихованні та навчанні дітей з ООП, які виховуються в умовах сім’ї, відповідно до задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
- сприяння соціалізації дітей дошкільного віку, які виховуються в умовах сім’ї;
- надання психолого-педагогічних консультацій по підготовці дітей до навчання в школі.
