В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання — вакцинація. Разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні відповідаємо на найбільш поширені питання про кір.

Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5—6 років. Головна причина спалахів — низьке охоплення щепленнями. 2016-го року менше половини українських дітей отримали щеплення від кору за графіком. Із вересня 2017 року, за рішенням оперативного штабу МОЗ з реагування на ситуацію з кором в Україні, тривають посилені заходи з імунізації, щоби захистити якомога більше дітей і запобігти епідемії.

Відповіді на поширені питання про кір: за посиланням

Відповіді на поширені питання про вакцинацію від кору: за посиланням

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Morbillivirus — вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Кір — одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі

9 з 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року — таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн й Україна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору.

19.09.2023.

Що необхідно знати про щеплення від кору?

Кір – це прогнозована та контрольована інфекція і для її запобігання вже більше 50 років існує вакцина. При охопленні 98% населення вакцинацією виникає "колективний імунітет", який запобігає поширенню вірусу в даній популяції.

Переважна більшість європейців мають усі щеплення проти кору за календарем, тому в 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, в яких рівень охоплення щепленнями недостатній, на жаль, серед цих країн знаходиться й Україна.

Вакцинація від кору входить в наш календар щеплень: проводиться в 1 рік та повторно (ревакцинація) в 6 років. Якщо з якихось причин вакцинація не проводилася у встановлений термін, її можна зробити у будь-якому віці, краще – двічі, з інтервалом між щепленнями не менше 28 днів.

Екстрена вакцинопрофілактика необхідна неімунним дітям протягом перших 3-х діб після підтвердженого контакту з хворим на кір.

Слід пам’ятати, що вакцинація може супроводжуватися певними реакціями, оскільки використовується живий ослаблений штам. Іноді і вакциновані можуть захворіти, однак, це не йде ні в яке порівняння зі справжнім захворюванням, що за багатьма клінічними ознаками протікає значно важче.

Спокійно та без паніки вирішуйте з вашим лікарем доцільність вакцинації, звертайтеся вчасно до закладу медичної допомоги при підвищенні температури тіла до 38 градусів і вище, особливо, якщо Ви чи Ваші діти не щеплені та відносяться до групи ризику.

У нашій країні зазвичай доступні комбіновані вакцини з коревим компонентом (наприклад, разом з краснухою чи краснухою та паротитом). Для дорослих застосовуються ті ж вакцини, що і для дітей. Наразі, в Україну для щеплень КПК постачають Пріорикс™/Priorix™ — препарат, вироблений компанією GlaxoSmithKline Biologicals s.a (Бельгія).

При зверненні до лікаря його обов’язково слід проінформувати про наступне:

наявність алергічних реакцій в анамнезі;
наявність будь-якого імунодефіцитного стану, в т.ч. онкозахворювання, прийом хіміопрепаратів, променеву терапію;
проведення будь-якої вакцинації протягом останніх 4-х тижнів;
вагітність;
введення препаратів крові найближчим часом;
зниження рівнів тромбоцитів в анамнезі.

Все це необхідно для визначення можливості проведення вакцинації саме Вам чи Вашим рідним.

І пам’ятайте: попередження інфекційних захворювань – це обов’язок не лише держави, а й кожної небайдужої людини!

07.08.2023.

Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами щодо поведінки під час війни

В наш дім прийшла війна... Ми не знаємо, коли саме Україна отримає перемогу і скільки ще часу доведеться провести в укриттях. Події, що відбуваються у нашій країні, певною мірою торкаються всіх її громадян, і ми розуміємо, що всім нам зараз потрібна допомога, підтримка, аби вистояти вберегти себе і близьких, зберегти своє емоційне й психічне здоров’я,. Не менш болісно переживають кризові ситуації діти. Як допомогти їм пережити цей важкий період?

Реакція дитини на травматичну подію залежить від цілого ряду факторів: вік, характер, ступінь тяжкості та близькості до дитині травматичної події, а також рівень підтримки, що отримується від членів сім’ї та друзів. Більшість дітей приходить до тями після травматичної події без професійної допомоги психологів, лише завдяки підтримці близьких. Тому дуже важливо, щоб дорослі уважно стежили за проявом у дитини будь-яких симптомів пригніченості та стресу і завжди були поруч у цей важкий час.

Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами щодо поведінки під час війни:

• Слідкуйте за власною реакцією на те, що сталося – діти виробляють власну модель поведінки, спостерігаючи за дорослими, які відіграють важливу роль у їх житті. Тому, намагайтеся зберігати спокій і вселяти його дитині, наскільки це можливо.

• Приділяйте дитині більше уваги – чуйність та увага з вашого боку дозволять дитині висловити свої думки та відчути власну захищеність, особливо у важких ситуаціях. Якщо дитина хоче поговорити з вами про свої почуття, заохочуйте її до розмови. Виявіть розуміння того, що вона вам скаже, і поясніть, що такі почуття, як страх, гнів, сум є цілком нормальною реакцією на події. Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.

• Говоріть з дитиною на зрозумілій їй мові – будь-яка інформація має бути розказана дитині відповідно до її віку та рівня розвитку. Надлишок відомостей може заплутати маленьких дітей і викликати в них нові страхи та почуття незахищеності. З іншого боку, додаткова інформація допоможе дитині правильно зрозуміти, що ж насправді відбувається. Проговорюйте кожен крок та ваші плани і дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше. Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.

• Обмежте доступ дитини до засобів масової інформації – намагайтеся захистити дитину від перегляду фотографій та прямих репортажів з місця трагічних подій. Це особливо важливо для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

• Намагайтеся підтримувати звичайний розпорядок життя, переконайте дитину в тому, що вона знаходиться в безпеці – підтримка звичайного способу життя дуже переконливо діє на дитину та є для неї чітким, що не вимагає слів, доказом власної безпеки та стабільності. Відволікайте дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Спробуйте дудлінг. Це просте малювання візерунків або зображень. Можна намалювати рибок, кружечки, квадрати, листочки чи щось інше і разом з дитиною заповнювати кожен елемент різними візерунками, лініями і т.п. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, підвалі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку. Читайте книжки, вірші або розповідайте ті, які пам’ятаєте. Намагайтесь говорити спокійним і розміреним голосом. Якщо у вашої дитини є улюблена книга (вірш, казка) і вона просить весь час саме її, то повторюйте її хоч і 100 разів! Бо передбачуваність – це безпека, це заспокоює.

• Не забувайте про власний душевний стан – оскільки ви є головним джерелом допомоги та підтримки дитини, ви повинні дбати про себе. Спілкуйтеся з сім’єю та друзями, діліться своїми почуттями та переживаннями з іншими дорослими, особливо з тими, хто переживав щось подібне. Намагайтеся дотримуватися збалансованого режиму харчування. Практикуйте разом з дітьми “квадратне” дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих (4 секунди) – затримка дихання (4 секунди) – видих(4 секунди) – затримка дихання(4 секунди) .

• Базові потреби – вода, їжа, сон.

02. 06. 2023 р.

Консультація для батьків:
«Літній відпочинок»

Настало літо – чудовий час року! Можна грати на повітрі, загартовуватися і оздоровлюватися. Літній відпочинок – це довгоочікуваний відпочинок і для батьків, і для дітей. Тому дуже важливо, щоб батьки з найбільшою користю розпорядилися цим дорогоцінним часом. Необхідно пояснити дітям, що купатися, плавати, засмагати корисно для здоров’я лише в тому випадку, якщо дотримуватися певних правил безпеки.

Щоб відпочинок приніс тільки задоволення вам і вашій дитині постарайтеся дотримувати деякі правила:

Якщо ви займаєтеся зі своєю дитиною, пам’ятайте, що ці заняття повинні бути короткими і проводити їх краще в ранкові години.
Слід пам’ятати, що виїжджаючи за місто, або подорожуючи по світу, слід обговорювати з дитиною отримані враження. Ваше завдання розширювати кругозір дітей, з’єднуючи наявні знання і життєвий досвід дитини.
Всіма силами відволікайте дитину від телевізора і комп’ютера, проводьте весь вільний час на свіжому повітрі, купайтеся, катайтеся на велосипеді, самокаті, роликах, грайте у футбол. Літо – це зміцнення здоров’я дитини і від того, як він відпочине багато в чому залежить його здоров’я на весь наступний навчальний рік.
Намагайтеся дотримуватися режиму дня, інакше дуже важко до нього повертатися у вересні. Не забувайте, що недосипання розвиває неврози, зростає стомлення. Дитина повинна спати не менше 10 годин.
Слідкуйте за харчуванням дитини. Морозиво, газована вода, не принесуть здоров’я вашій дитині.
Вибирайте тільки ті види відпочинку, які влаштують вас і вашої дитини.
Плануючи екскурсію на відпочинку, обговоріть з дитиною заздалегідь, як він до цього ставиться, якщо реакція негативна, спробуйте знайти компроміс. Спробуйте знайти іншу екскурсію, яка цікава і вашій дитині. Радьтеся з дитиною, будьте уважним слухачем, цінність спілкування не в кількості часу, а якість спілкування (увага, повага, розуміння).
Збираючись на відпочинок з компанією, намагайтеся брати людей, які поділяють ваші інтереси. Оптимально їхати на відпочинок зі схожим складом сім’ї. Однакові турботи, однакові проблеми, взаємодопомога, догляд за дітьми.
Заведіть з дітьми розмову про літній відпочинок і улюбленому всіма занятті – купанні ( річці, морі, озері). Підкресліть відмінності між морем, річкою, озером. Нагадайте про знаки, що забороняють купатися.

Пам’ятайте:

Відпочинок – це добре. Неорганізований відпочинок – погано!Сонце – це прекрасно. Відсутність тіні – погано!Морське повітря, купання – це добре. Багатогодинне купання – погано!Купання – чудовий загартовуючий засіб. Місце для купання повинне бути неглибоким, рівним, з повільним плином. Перш ніж дати дитині можливість самостійно увійти в воду, необхідно переконатися в тому, що в даному місці не має ям, глибокої тіни, корчів, гострих каменів. У воді разом з дитиною обов’язково повинен знаходитися дорослий.

При купанні необхідно дотримуватися правила:

Не дозволяється купатися натще й раніше як через 1-1,5 години після їжі. У воді діти повинні перебувати в русі. При появі ознобу негайно вийти з води. Розпашілим не можна занурюватися в прохолодну воду.

Рухливі ігри з дітьми на літньому відпочинку

Проводите більше часу на відкритому повітрі в рухливих іграх. Ігри з батьками – це невід’ємна частина розвитку дітей. Це й зміцнення здоров’я і гарний настрій. Спільні ігри зближують батьків і дітей. Ваша дитина прийде в захват, коли побачить серйозного тата, весело грає в м’яч. Для дошкільника «гра – єдиний спосіб звільнитися від ролі дитини, залишаючись дитиною». Для дорослого – «єдиний спосіб знову стати дитиною, залишаючись дорослою». Вирушаючи на відпочинок з дітьми за місто, з компанією, не забувайте взяти із собою необхідні атрибути для гри, це можуть бути м’ячі, ракетки, а також багато іншого, на що вистачить фантазії.Рухливі ігри з предметами (з масажним м’ячем, скакалками, обручем, іншим сезонним спортінвентарем) змагання, естафети будуть сприяти розвитку рухової сфери дитини, а саме об’єму, сили, переключення рухів, хорошої координації і моторної реакції, навчать формувати стратегію поведінки, особливо ігри з правилами. У що ж можна пограти з дитиною, щоб це доставило радість вам і вашим дітям? Вибирайте ті ігри, які доступні вашій дитині. Враховуйте, що у дітей швидко пропаде захоплення, якщо вони не відчувають радість перемоги. Згадайте ігри, в які ви грали в дитинстві, навчіть цим іграм своєї дитини. Це доставить величезне задоволення і йому і вам, спогади дитинства дуже приємні! Попросіть дитину познайомити вас з іграми, в які він грає в дитячому саду зі своїми однолітками. Будьте уважним слухачем, адже це самі цінні хвилини вашого спілкування. Крім відмінного настрою ігри сприяють поліпшенню взаємин у сім’ї, зближують дітей і батьків. Пропонуємо вам певний перелік ігор, які ви можете використовувати з дітьми під час літнього відпочинку.

Ігри з м’ячем

«Їстівне – неїстівне»Це одна з найстаріших ігор. Її правила досить прості. Гравці стоять в ряд, ведучий кидає м’яч по черзі кожному з гравців, при цьому вимовляє яке-небудь слово. Якщо слово «їстівне», гравець повинен упіймати м’яч, якщо «неїстівне» – відштовхнути. Якщо гравець помиляється, то вона міняється місцями з ведучим.«Назви тварина»Можна використовувати різну класифікацію предметів (міста, імена, фрукти, овочі тощо). Гравці встають по колу і починають передавати м’яч один одному, називаючи слово. Гравець, який не може швидко назвати слово, вибуває з гри. Граючи в таку гру, ви розширюєте кругозір і словниковий запас дитини.«Дожени м’яч»Якщо у вас на відпочинок виявилося два м’ячі, можна пограти в цю гру. Правила дуже прості. Гравці передають по команді мяч один одному, намагаючись, щоб один м’яч не наздогнав інший.

Обережно! Гриби

У період лісових прогулянок в літній час батьки, повинні здійснювати суворий нагляд за дитиною, який збирає квіти, гриби та трави, пробує їх. Не слід також забувати про ретельному контролі за використанням в їжу грибів, зібраних дітьми. Кожен дорослий, якому довірено здоров’я дітей, повинен добре знати, який гриб взяти, а який викинути. Отже, для того щоб уникнути отруєння отруйними грибами, потрібно збирати тільки ті, які ви добре знаєте.Здоров’я, і навіть життя який отруївся грибами, в чому залежать від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу. Слід пам’ятати, що при будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд не важкий, необхідно негайно звертатися до лікаря. Але і до приходу лікаря треба діяти швидко і рішуче. При отруєнні будь – яким з отруйних грибів слід постаратися вивести отруйні речовини з організму: прийняти проносне, промити шлунок розчином марганцевокислого калію. Постраждалий дитина повинна перебувати в ліжку, йому шкідливо ходити і сидіти. Будь-яке отруєння грибами супроводжує блювота і розлад кишечника, викликає зневоднення організму і болісну спрагу. Щоб полегшити стан хворого дитини, потрібно давати йому холодну, злегка підсолену воду, холодний чай, каву, молоко.Лікують отруєння грибами, як правило, тільки в лікарнях. Щоб лікарю легше було розібратися в причинах отруєння, залишки грибів треба зберегти для дослідження в лабораторії.

Як боротися з комарами.

Укуси комарів не тільки залишають після себе болісний свербіж. Ці комахи можуть бути по-справжньому небезпечними, якщо вони переносять збудника малярії. Відомо більше двох тисяч видів комарів. Причому далеко не всі вони є переносниками малярії. Незважаючи на те, що останнім часом кількість малярійних комарів у середній смузі збільшилася, в більшості випадків ми спостерігаємо звичайні види цих комах. Кров смокчуть лише особини жіночої статі і лише тоді, коли вони готуються до відкладання яєць. Протеїни крові необхідні комарихам, для того щоб відкласти якомога більше яєць. Так, «голодна» комариха може відкласти не більше 50 яєць, а сита – вже до 300. Виявити свою здобич комар може за кілька кілометрів! Жало його схоже на шприц, голка якого ще прикрита особливим протекторним чехольчиком. Як тільки жало введено в тіло, в тканини людини тут же впорскується речовина, що перешкоджає згортанню крові. Для дорослої здорової людини не небезпечні навіть п’ятсот укусів комара. Однак для алергіка і одного може бути достатньо, щоб викликати важку алергічну реакцію і навіть летальний результат.

Що робити після укусу?

Зробити після укусу міцний розчин харчової соди і періодично обробляти свербляче місце.
Змащувати укуси спиртовою настоянкою календули, борним спиртом, томатним соком.
Зробити холодну примочку.
При множинних укусах прийняти антигістамінний засіб.
В похідній аптечці чи на дачі неодмінно слід тримати антигістамінний препарат, фенистил або фукорцин (знімають свербіж і навіть усувають опіки кропиви).

Сонячний удар: як захистити себе і свою дитину

Наслідки можуть бути дуже небезпечними – від коми до зупинки серця

Мабуть, всі люблять в теплу погоду відправиться на пляж або на дачу. Всі намагаються проводити більше часу на відкритому повітрі. Але все добре в міру, адже тривале перебування під сонячними променями може викликати сонячні удари. Наслідки такого недуги дуже небезпечні і можуть призвести до смерті. Ми розповідаємо, що потрібно робити при сонячному ударі, які перші симптоми виникнення і як захистити себе і свою дитину.

Тривалість перебування під прямими сонячними променями дуже індивідуальна. Грає роль вік людини, стан його організму, температура тіла і так далі. Деякі можуть провести весь день під сонце і комфортно себе при цьому почувати, а хтось вже через 10 хвилин відчуває перші симптоми. Важливо знати, що тепловий або сонячний удар позначається на роботі нервової системи, кровообігу і потовиділення. Можуть виникнути порушення дихальної системи. А наслідки і зовсім можуть бути дуже небезпечними – від коми до зупинки серця.

Які існують ознаки сонячного удару

Тепловий удар – це просто перегрів організму. Таке відбувається, коли тіло з якихось причин не може знизити температуру, тобто охолонути. Нормою вважається значення до 37,7 градуса. Причини різні – спека, сильні фізичні навантаження, брак води в організмі. По суті, це не має значення. Головне, що тепловий удар в однаковій мірі небезпечний незалежно від того, яка причина його викликала.

А ось сонячний удар – це так званий приватний випадок теплового. Це перегрів голови людини, викликаний попаданням сонячних променів.

Але слід розуміти, що тепловий удар не з’являється в один момент. У нього є ознака, яка сигналізує про наближення недуги – термічне виснаження.

Ось список симптомів при сонячному ударі:

збліднення або сильне охолодження шкіри
сильне запаморочення
потемніння в очах
сильна слабкість і сплутаність свідомості
підвищене потовиділення
сильний головний біль
нудота і блювота
тахікардія
судоми
потемніння сечі (ознака зневоднення)

Існує медична класифікація сонячних ударів. Якщо коротко, то виділяють три форми. Так, легкій формі характерні слабкість в тілі, головний біль і нудота. При середній формі у людини починається почастішання серцевого ритму, можлива кровотеча з носа, розширюються зіниці, підвищується температура тіла. При важкій до всього цбого додається втрата свідомості, почервоніння обличчя, порушення свідомості, галюцинації, дуже висока температура. У підсумку – можлива кома і смерть.

А ось у теплового удару симптоми серйозніші:

температура може підвищуватися до 41 градуса
складно дихати
сильна блювота
втрата свідомості
порушення серцевого ритму
тепловий шок, в наслідок пошкодження внутрішніх органів
порушення в роботі мозку.

Все це дуже небезпечно для людини і ставить під загрозу не тільки здоров’я, а й життя. Тому потрібно терміново вживати заходів.

Тепловий удар: перша допомога в домашніх умовах і лікування

У разі, якщо ви помітили перші ознаки перегріву, то слід дотримуватися наступного алгоритму першої допомоги.

Виключіть будь-які фізичні навантаження на організм.
Уникайте сонця, також це стосується жарких приміщень. Перейдіть в тінь, де є протяг або вітерець.
Зніміть з себе одяг.
На лоб потерпілому покладіть мокрий рушник.
Випийте не менш двох склянок холодної води – перш за все, необхідно запобігти зневодненню.
Випити регідрон або спортивний напій-ізотоніки.
При непритомності дайте понюхати нашатирний спирт.

Важливе правило: якщо тепловий удар вже вразив людини, то допомагати в домашніх умовах не потрібно – це все одно буде неефективно. Якщо у людини спостерігається блювота, тахікардія, непритомність – ніяк не можна відкладати виклик медичної допомоги.

А поки медики їдуть, потрібно провести нескладну процедуру для поліпшення стан людини.

Обкладіть людину пакетами з льодом (або замороженими продуктами).
Помістіть людиниу в ванну з холодною водою, щоб швидко знизити критичну температуру.

Перш за все, лікарі повинні оцінити ступінь серйозності ситуації. Якщо першу допомогу надали правильно, то, швидше за все, госпіталізація буде необов’язковою. Однак лікарі все ж можуть поставити крапельницю і направити на аналізи крові і сечі, щоб визначити стан внутрішніх органів.

Сонячний удар: як захистити себе

Якщо людина перенесла сонячний чи тепловий удар, то найближчим часом їй буде важко переносити високі температури. Тому слід дотримуватися правил безпеки.

Слід пити багато води. Якщо ви перебуваєте під прямими сонячними променями, то випивати слід 3-4 чашки рідини щогодини. Особливо, якщо це перебування супроводжується і фізичними навантаженнями. Ні в якому разі не допускайте дефіциту вологи.
У найспекотніший час йдіть в приміщення. При тепловому перегріві категорично заборонено довго перебуває на сонці. Влітку небезпечно знаходиться під сонячними променями в період з 11:00 до 15:00.
Не носіть темний одяг. Всім, мабуть, відомо, що темний одяг притягує сонячне світло і, отже, швидше нагрівається.
Надягайте головний убір. Кепка або панама допоможуть знизити вплив сонячних променів.
Приймайте прохолодний душ. Така процедура допоможе знизити температуру тіла.
Не пийте кави і алкогольні напої. Вони сприяють зневодненню.
Слідкуйте за кольором сечі. Якщо вона стає темною – це явна ознака зневоднення.

Сонячний удар у маленьких дітей: причина і наслідки

Тепловий удар може виникнути у дитини безпосередньо на вулиці, після приходу додому і навіть на наступний день. Розпізнати недугу можна за тими же симптомах, що і у дорослих – температура, блювота, головний біль, втрата свідомості. У більш важкому стані можуть з’являтися навіть галюцинації або марення. Причиною є обмінні процеси, які йдуть активно. А ось терморегуляція в цьому віці ще недосконала, тому вони швидко перегріваються і зневоднюються через підвищеного потовиділення і недостатнього надходження води в організм.

Особливо важко переносять сонячний удар діти до трьох років. Що ж потрібно робити, якщо у дитини виник тепловий удар. Ось головні правила:

Перш за все, потрібно перенести дете в тінь або приміщення, звільнити від одягу і підняти голову.

Потім витріть все тіло дитини мокрим рушником. А на лоб покладіть холодну марлю. Дайте вдихнути пари нашатирного спирту.

Поїть дитину прохолодною водою. Не можна давати холодний чай або компот. Також в якості пиття можна використовувати глюкозо-сольовий розчин -регідрон, гідровіт.

Якщо дитина почала рвати, то відразу ж переверніть її головку набік, щоб вона не подавилася і не захлинулася. При непритомності дайте понюхати нашатирний спирт.

Інструкція для батьків з охорони життя та здоров’я дітей на літній період

1. Загальні положення:

— Дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.

— Не залишайте дітей без нагляду дорослих.

— Приводячи дітей до дошкільного закладу батьки повинні передавати дитину вихователеві.

— Батьки повинні приводити дітей до дошкільного навчального закладу добре вимитими, підстриженими, з обрізаними нігтями, одягненими в чистий одяг.

— Батьки не повинні входити до групової кімнати без потреби.

— Забороняється доручати забирати дітей з дошкільного закладу братикам, сестричкам яким не виповнилося 14 років, стороннім особам без згоди та попередження батьків, особам в нетверезому стані.

— Одяг дитини в літній період повинен відповідати сезону та погоді.

— В літній період голова дитини повинна бути захищена панамою (з натуральних матеріалів: бавовна, льон).

2 Безпека дорожнього руху:

— Виконуйте правила дорожнього руху

— Не дозволяйте дітям гратися біля проїжджої частини дороги.

— Якщо ви користуєтесь громадським транспортом, будьте уважні самі та вчить дітей правилам поведінки під час посадки та виходу з транспорту.

— Не возіть дітей на транспорті не призначеному для цього: скутери, мопеди, мотоцикли.

— За потреби облаштуйте велосипед спеціальним сидінням для дитини.

— Під час катання дітей на велосипедах, самокатах вчіть їх правилам велосипедистів, використовуйте тільки велосипедну доріжку, не дозволяйте кататися на проїжджій частині дороги.

3. Безпека під час перебування на природі:

— Під час перебування на природі (у лісі, городі) разом з дітьми не збирайте і не вживайте незнайомих ягід, рослин, грибів.

— Для походу на природу одяг добирайте таким чином, щоб максимально захистити від укусів комах, змій, кліщів.

— Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.

— Регулюйте перебування дітей під сонцем, щоб запобігти опікам.

— Не дозволяйте стрибати у воду в неперевірених місцях.

— Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

— Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумові іграшки, матрац.

— Для купання добирайте місця не засмічені, з твердим дном, без водоростей та мулу.

— Не допускайте пустощі на воді (не можна зненацька лякати, жартома кликати на допомогу, утримувати одне одного під водою).

4. Попередження дитячого травматизму під час відпочинку:

— Не залишайте дітей без нагляду.

— Перевірте обладнання дитячого майданчика, що запевнитися у відсутності чинників, які можуть причинити травматизм.

— Вчить дітей правилам користування гойдалкою, каруселлю.

— Особливо уважно обстежити пісок, у ньому можуть залишитися гострі предмети або скло.

— Огляньте територію будинку і перевірте відсутність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів.

— Уникайте контакту дітей з незнайомими тваринами (собаками, котами).

5. Запобігання кишково-шлункових захворювань та кишковим отруєнням:

— Не дозволяйте вживати дітям не миті овочі і фрукти, зелень.

— Ягоди, зелень, фрукти мити проточною водою.

— Слідкуйте за тим, щоб діти ретельно мили руки з милом після повернення з вулиці, перед їжею.

— Привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

— Дітям для пиття давайте кип’ячену воду.

— Використовуйте в дитячому харчування тільки доброякісні, свіжі продукти.

Купуючи продукти в магазині звертайте увагу на термін реалізації. Проводьте боротьбу з комахами, гризунами, які переносять інфекції…

Консультація для батьків:
“Безпека дитини в літній період”

Літня пора, коли всі прагнуть за новими незабутніми враженнями на відпочинок на дачу, на море чи просто у багатий дарами ліс і на теплу річку з піщаним берегом.

Давайте згадаємо деякі травмонебезпечні моменти для дітей:

ОБЕРЕЖНО: ХВОРОБОТВОРНІ МІКРОБИ!

Літнє тепло не тільки зігріває, а й, на жаль, сприяє розмноженню хвороботворних бактерій, які найчастіше потрапляють в організм з недоброякісною їжею. Харчові продукти і елементарне недотримання правил гігієни можуть викликати кишкові інфекційні захворювання.

Не забувайте обов’язково мити овочі і фрукти перед вживанням.

“Мити руки перед їжею! влітку, Як ніколи, актуальне! » Перед тим як перекусити у відкритому кафе на вулиці, зверніть увагу, чи є там умивальник.

ОБЕРЕЖНО: СОНЦЕ!

До травм відносяться тепловий удар і сонячні опіки, отримані дитиною в жаркий день. Слідкуйте, будь ласка, за тим, як одягнений ваш дитина, скільки часу він пробув під відкритим сонцем. Тривалість повітряно – сонячних повинна зростати поступово з 3-4 хвилин до 35-40 хвилин. У сонячний день обов’язковий головний убір.

ОБЕРЕЖНО БІЛЯ ВОДОЙМ.

Ви відповідаєте за життя і здоров’я вашихдітей!

Не залишайтедітей без нагляду при відпочинку на водних об’єктах!

Чи не відпускайтедітей гуляти одних поблизу водойм!

За дітьми, що купаються має вестися безупинне спостереження з боку дорослих!

Слід пам’ятати, що брудні й занедбані водойми можуть містити дизентерію, черевний тиф, сальмонельоз та холеру!

ОБЕРЕЖНО НА ДОРОЗІ.

Своєчасно навчайтедітей вмінню орієнтуватися в дорожній ситуації, виховуйте у дитини потреба бути дисциплінованим і уважним на вулиці, обережним і обачним.

Чи не відпускайте дитину без дорослих на дорогу.

Тримайте дитину за руку, не дозволяйте сходити з тротуару.

Привчайте дитину ходити спокійним кроком, дотримуючись правої сторони тротуару.

Нагадуйте, що дорога призначена тільки для машин, а тротуар для пішоходів.

Вивчіть з дитиноювірш: «Коль зелене світло горить, значить, шлях тобі відкритий».

Привчайте до правилу: Переходити дорогу можна тільки по переходу (Наземному і підземному).

Не дозволяйте дитині в громадському транспорті висовуватися з вікна, виставляти руки або будь-які предмети.

НЕБЕЗПЕКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З мандрівні на особистому ТРАНСПОРТІ:

Відкриті вікна;

Незаблоковані двері;

Зупинки в незнайомих місцях

садітьдітей на найбезпечніші місця (Середину або праву частину заднього сидіння). Пристібати дитини ременямибезпеки.

Не дозволяйте дитині стояти між сидіннями, висовуватися з вікна, виставляти руки, знімати блок з дверей, чіпати ручки під час руху.

Виходити з машини дитині можна тільки після дорослого.

НЕБЕЗПЕКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З катання на роликах І ВЕЛОСИПЕДІ:

Крутий схил дороги;

Нерівності на дорозі;

Проїжджаючий транспорт.

Не дозволяйте дитині виходити на вулицю з велосипедом, самокатом або роликами без супроводу дорослих.

Навчіть його зупинятися у небезпечних місць-виїздів машин з дворів, з автостоянок та ін.

Дозволяйте кататися тільки по тротуарах з рівною поверхнею.

Якщо дитина ще погано керує велосипедом і часто падає, забезпечите його індивідуальними засобами захисту – наколінниками, налокітники, шоломом.

ОБЕРЕЖНО: КОМАХИ.

длядітей небезпечні укуси бджіл, Ос, комарів.

При наданні першої допомоги в першу чергу слід видалити жало з місця укусу, потім промити ранку спиртом і покласти холод.

Якщо реакція дитини на укус бурхлива – необхідно негайно звернутися до лікаря(Дати препарат протиалергічну дії) .

літо – це вдалий час для розвитку і виховання дітей і важливо не упустити ті можливості, які воно представляє.

ПАМ’ЯТАЙТЕ:

Відпочинок – це добре. Неорганізований відпочинок – погано!

Сонце – це прекрасно. Відсутність тіні – погано!

Морське повітря, купання – це добре. Багатогодинне купання – погано!

Екзотика – це добре. Заморські інфекції – небезпечно!

Бажаємо вам цікавого літа, гарного настрою, здоров’я!

завдання батьків:

Застосовувати заходи щодо недопущення знаходження дітей в місцях, Знаходження в яких може завдати шкоди їх здоров’ю, фізичному, інтелектуальному, психічному, духовному і моральному розвитку.

Захищати дітей від інформації, Пропаганди і агітації, що завдають шкод її здоров’ю, моральному та духовному розвитку.

PS: Шановні батьки! Ваше завдання максимально забезпечити захист своєї дитини вдома і за його межами, і бути готовими оперативно відреагувати на будь-які виниклі проблеми.

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Радійте Вашій дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви – зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вміння слухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання (обов'язково всі члени родини).

13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.

Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ

МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

• Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

• Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

ЯК ПСИХОЛОГІЧНО ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ

Багато батьків вважають, що підготовка до школи обмежується умінням

читати, писати і рахувати. Але це, насправді, - лише верхівка айсберга.

Підготовка до школи – питання набагато більше і складніше.

У теорії ні писати, ні читати, ні тим більше задачки вирішувати дитина не

повинна вміти. У кожному разі, звичайна школа зобов’язана прийняти дитину і навчити її цьому. Але на практиці, краще, якщо дитина буде мати уявлення про навчальну діяльність, інакше малюку буде важко наздогнати навчальний темп, або дитина буде відставати від більш підготовлених однолітків і відчувати себе незатишно серед однокласників.

Основні моменти, які необхідно врахувати при підготовці малюка:

 розвиток загального кругозору (найкращий спосіб розширити горизонт знань - це бесіди з дитиною «про життя», спільне читання книжок і обговорення їх подій);

 вивчення цифр і букв, кольорів і геометричних фігур, понять право / ліво, маленький / великий, вузький / широкий та інше;

 по можливості - вміння читати (досить по складах хоча б) і рахувати (досить в межах 10);

 в обов’язковому порядку розвиток дрібної моторики, простіше кажучи, дитині необхідні заняття, розвиваючі спритність кистей і пальчиків.

Необхідність цього пояснюється і у розвитку вміння писати, і у розвитку мови (у структурі мозку дитини обидва ці центри щільно «зчеплені»).

Щоб розвивати моторику дитині потрібно побільше ліпити, малювати, працювати з конструктором, займатися з дрібними предметами, такими, наприклад, як намистинки, монетки, сірники, зубочистки. З цих предметів можна робити намисто, фенички, викладати картини, створювати аплікації – все це розвиває, крім іншого, ще й увагу, і посидючість дитини;

 тренування пам’яті. Відмінно підійде заучування віршиків і текстів пісень (крім розвитку пам’яті, це дасть можливість блиснути в школі на заняттях вашому малюкові);

 вміння аналізувати, класифікувати. Це звучить складно – «причинно-наслідкові зв’язки», - але насправді мається на увазі, що дитина може переказати прочитану історію сама, структурувати її, виявити, що і в якій

послідовності сталося, вміє зібрати ціле з частин картинки, розкласти предмети за якогось певного ознакою, наприклад, за кольорами, розмірами або принадлежністю (їжа, іграшки, одяг).

Проте слід розуміти, що навички дитини та її здібності і психічна зрілість - не одне і те ж. Крім того, батьки часто забувають, що важливі не стільки вміння, скільки пізнавальна активність дитини - жага знань, бажання пізнавати нове.

Нерідко батьки помилково сприймають власного малюка, як «посудину для знань», яку потрібно наповнити, а не як «факел», який необхідно запалити.

Крім запасу знань, підготовка до школи передбачає наступні вміння дитини:

 спілкуватися, розуміти і застосовувати поведінкові норми;

 не боятися контактувати з однолітками і дорослими;

 вміти відстоювати власну позицію словесно, аргументовано;

 усвідомлювати значення навчання в школі, порядок і правила навчання;

 вміти підкорятися правилам, розуміти, що таке дисципліна;

 мати бажання вчитися, позитивну мотивацію до навчання;

 вміти за своєю ініціативою і цілеспрямовано працювати над завданням, планувати, організовувати свої дії, усвідомлювати їх наслідки. Як приклад можна навести збір свого портфеля в школу і виконання домашніх завдань – це дитина повинна робити самостійно, інакше, якщо з першого класу ви залишите це за собою, то, як підтверджують психологічні дослідження, з імовірністю 70% цей обов’язок, так і залишиться на

батьківських плечах до самого випускного;

 мати позитивне ставлення до світу, а головне до самого себе.

Ще одним важливим моментом є готовність організму дитини до школи. У перший рік навчання навантаження на імунітет буде дуже серйозним, тому обов’язково займіться фізичною підготовкою дитини та оздоровленням перед вступом до школи.

І саме головне правило: «Любіть дитину мудрою любов`ю, навчайте її допомагати іншим і просити про допомогу, товаришувати з дітьми. Пам`ятайте, що дитина має право чогось не знати, залишатися дитиною і що попереду багато років навчання і вашої сумісної діяльності».

Весь контент доступний за ліцензією Creat

Безпека дітей навесні

За статистикою, літні та весняні місяці - самі "врожайні" на дитячі травми, а неділя, традиційний час сімейних вилазок в парки та інші людні місця, - найпідступніший день. Як подбати про безпеку маляти, не позбавляючи його міських радощів? Техніка безпеки дітей навесні на вулиці повинна бути на вищому рівні, і це повинні пам'ятати всі батьки.

Ранньою весною слід пам’ятати про головні правила безпечної поведінки на танучих водоймищах, при ожеледиці, але й особливо увагу слід привернути на танучі бурульки.

Внаслідок температурних перепадів, на дахах будівель, виступаючих архітектурних частинах будинків та на великих деревах масово утворюються крижані бурульки. Падаючи, вони можуть травмувати перехожих. Падіння снігу чи льоду з даху може привести не тільки до сильного удару або струсу мозку, але і до смерті. Для того, щоб не потрапити в біду та уникнути травмування, треба дотримуватись основних правил безпеки, а саме:

проходячи повз будинки чи біля високих дерев, необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів;

не ходити під дахом будівель, а також під балконами;

не слід заходити за межі встановлених огорож;

якщо ви самостійно збиваєте навислі бурульки з вікон верхніх поверхів – бережіться випадання з вікон.

Від бурульок і льоду страждають не тільки люди, але і матеріальні цінності. Тож, власникам автотранспорту, не слід припарковувати свої машини біля будинків.

Настала весна, і батьки з дітьми вирушають на прогулянки, щоб подихати повітрям і відпочити від зимових морозів. Стає людно, машини та мотоцикли , що стояли на зимових парковках, виїжджають з дворів . З'являються велосипедисти та спортсмени,які надягають ролики і встають на скейти , та й ваш власний малюк вже зовсім не хоче сидіти на місці , йому потрібно бігати , стрибати і лазити. Як уберегти його в цей час , не позбавляючи активної радості?

Почніть з правильної підготовки до вулиці. Виберіть одежу по сезону, вона повинна бути світлою, щоб не нагріватися на сонці, гигроскопичной, щоб випаровувати піт, тобто не треба перекутивать дитину (випадковий вітерець не так страшний одягненому по сезону дитяті, як спітнілому під купою светрів). Бажано, щоб одяг був і з яскравою помітною деталлю, щоб легко знайти малюка в натовпі. Покладіть в кишені бирки з номером телефону, на випадок, якщо малюк загубиться.

Не обмежуйте руху дититини: його одяг має бути настільки зручним, щоб він без зусиль міг за бажання нахилитися, присісти або побродити по снігу, що тане.

Уникайте шнурків , поясів , стрічок та інших прикрас , які можуть послужити джерелом травми. Крім того, що через розв'язаний шнурок можна просто спіткнутися , вільно звисаючі деталі одягу можуть заплутатися в рухомих деталях гойдалок , каруселей, атракціонів , зачепитися за що-небудь при спуску з гірки.

Головний убір дитини повинен бути порожнистим, а не щільно прилеглим, інакше дитина буде перегріватися, так само він не повинен закривати огляд .

Не відвідуйте з малюком багатолюдні заходи, які проходят в закритих приміщеннях. Краще вирушайте на свіже повітря на довгу прогулянку - це піде на користь як маляті, так і всій сім'ї.

Звивисті лісові доріжки зі стирчатим корінням вимагають від дитини іншої координації, ніж звичний асфальт. Тому в перші хвилини після переходу з одного "покриття" на інше, страхуйте дитину.

Не забороняйте дитині лазити по деревах. Мало хто з дітей долає цю спокусу, а тому велика ймовірність , що дитина зробить це у вашу відсутність. Навчіть його вибирати ті дерева , які найбільш безпечні для лазіння. Вони повинні мати міцні нижні гілки , бажано сланкі по землі , а навколо дерева не повинно бути в небезпечній близькості виступаючих твердих предметів , каменів і асфальтового покриття.

Чужі велосипеди і самокати, не підходять за розміром, - джерело підвищеної небезпеки.

Хоча листя на деревах ще не розпустилося і трава тільки починає пробиватися з-під землі, кліщі вже прокинулись, тому будьте дуже уважними, вирушаючи на прогулянки.

Після довгої зими так хочеться погрітися на сонечку. Але будьте уважні - весняне сонечко може показати бути небезпечним. Чим тепліше стає, тим більше думайте про захист очей і шкіри малюка- користуйтеся спеціальними засобами з високим рівнем фільтрів ультрафіолетових променів і при необхідності надівайте дитині сонячні окуляри та шапочку козирком.

Стежте за режимом дня - якщо дитина не буде перевтомлюватися, захисні сили організму легко впораються з випадковими інфекціями.Обов'язково провітрюйте приміщення. Це не лише поліпшить якість повітря в будинку, але й послужить гарною профілактикою інфекційних хвороб.

Регулярне, правильне і багате вітамінами харчування - один з головних помічників імунітету і джерело настільки необхідною весною енергії. Можна також пройти курс дитячих вітамінних комплексів.

Не зайвими будуть і продукти з лакто- і біфідобактеріямі, які відповідають за здорову флору кишечника. Корисні бактерії, які там водяться, також допомагають підтримати імунітет і впоратися з хворобами.
Після прогулянки обов'язково мийте руки з милом!Цеубережеорганізмвід багатьох шкідливих бактерій, які мешкають в землі, на поручнях в громадському транспорті, на двірних ручках і іншихмісцях.

https://drive.google.com/file/d/1CXKYZpSg7z9rkcIq3DLOu05Hzs00Rufp/view?u%20sp=sharing

Обережно вибухонебезпечні предмети!

20.10.22.

Осінь — це не тільки веселі ігри на опалому листі і стрибки по калюжах, але і час пронизливого вітру під теплим сонечком та несподіваних похолодань на вечір. Погода восени досить часто буває нестійкою, вона може швидко змінюватися.

Тим не менш, гуляти з малюком на вулиці потрібно щодня і батькам буде цікаво знати, як одягати дітей різного віку в осінній період.

Маленькій дитині одяг для осені слід підбирати дуже уважно. Малюкові в ньому повинно бути, перш за все, комфортно, не жарко і не холодно.

Для осінньої прогулянки з немовлям, якщо температура близько 10 градусів, ідеально підійде наступний комплект: бавовняна тонка білизна, бавовняний костюмчик, в’язані штанці і кофточка. Носочки прості, зверху утеплені, також дві шапочки, проста і утеплена і нарешті комбінезон. Як додатковий спосіб утеплення, який дуже знадобиться, особливо, якщо малюк заснув на вулиці, ковдра (плед), щоб укутати своє чадо. Необхідно передбачити і той момент, якщо піде дощ, не допускайте, щоб дитина промокла. Пам’ятайте, якщо дитина туго сповита, то вона не може ворушити ніжками і ручками. У цьому випадку малюк швидше замерзне, тому одягати його слід тепліше.

Необхідно, в першу чергу, подбати про взуття.
Малюки від півтора року почуваються вже впевнено на ніжках на будь-якій поверхні. Восени часто бувають калюжі, купи з листям і пройти повз них дитині, звичайно ж, нелегко. Тому маленьким мандрівникам без гумових чобіт просто не обійтись. Восени температура повітря поступово знижується, тому добре придбати чобітки з внутрішньою прокладкою з повсті або флісу. Також бажано придбати одяг, що не промокає. Його слід одягати поверх звичайної куртки і штанів.

Також є спеціальні непромокальні рукавички, які захищають від бруду дитячі ручки. У будь-якому випадку, як би ви не захотіли свого малюка одягнути для осінніх прогулянок, потрібно враховувати те, що дитина постійно знаходиться в русі, вона ніколи не буде сидіти на одному місці. Не варто одягати занадто тепло, але слід передбачити, щоб не було і холодно. Коли малюкові жарко, то він потіє, а це підвищує ризик простудних захворювань, так само це стосується і переохолодження малюка.

Щодо прогулянок дітей середнього та старшого дошкільного віку та школярів, то кілька наступних порад допоможуть впоратися з питанням, як правильно одягнути дитину на прогулянку, щоб було в самий раз.

1. Одягай дитину шарами:
Одягайте так, щоб зручно було, в разі чого, зняти. Тоді ні несподіване сонце, ні порив вітру зненацька вас не застануть.

2. Пам’ятай про капюшон:
Це вірний помічник. Капюшон завжди повинен бути про запас, наприклад, на випадок, якщо в шапці занадто жарко, а без неї холодно.

3. Обов’язково закривай шию і спину:
Малюк може бути одягнений, в цілому, не жарко, але його спина і шия завжди повинні бути закриті (але не закутані). Для цього достатньо мати в гардеробі пару довгих водолазок.

4. Оцініть штани з начосом:
Це універсально корисна річ і вони дозволяють трохи відстрочити ненависний більшості мам період «колготки під штани».

5. Використовуй дитячий одяг природних елементів:
Як мінімум, те, що безпосередньо стикається з тілом дитини, а, як максимум, і весь її гардероб, має бути з натуральних тканин.

6. Бігає — мінус річ
Якщо ваш малюк вже активний, враховуйте, що він сам себе зігріває. Тому на таких можна сміливо вдягати на одну річ менше. І навпаки.

Ну і головне. Якщо ваша дитина вже шкільного віку, то треба прислухатися також до її думки.

Чим зайняти дитину в бомбосховищі

Для того, щоб дитині не було нудно в укритті, захопи із собою улюблені іграшки дитини. Як ми вже писали вище, захоплюй дитину у фізичну активність, тактильні ігри. Так, наприклад, можна зіграти в долоньки, бої на пальчиках та подібні.

Є ще кілька ігор, які можна грати без інвентарю. Найпопулярніші — це Слова, Міста, Що поміститься у трилітрову банку та Крокодил.

Також, якщо під рукою є аркуш та ручка, можна разом намалювати картину. Один елемент малюєш ти, інший — дитина. І так по колу. Насамкінець вийде весела картина.

Також можна познайомитися з іншими батьками та дітьми, та придумати групові ігри.

Аудіоказки та мультики

Якщо ти не майстер щось вигадувати, а книжки під рукою немає — напевно, є телефон. У більшості бомбосховищ, якщо це метро чи торгові центри, ловить зв'язок. Можна увімкнути аудіоказку.

У Telegram-каналі Павлуша та Ява можна скачати аудіоказки, які можна слухати офлайн.
Без інтернету також доступний ще один Telegram-канал з аудіоказками українською — "Аудіоказки".
Безкоштовний доступ до мультиків, фільмів та аудіоказок відкрили і MEGOGO.

Загартовування дітей дошкільного віку.

																 
																Загартовування відіграє найважливішу роль у формуванні імунітету людини. Тому починати гартувати дитину бажано з самого раннього віку. Дітки, яких починають гартувати в 2-3 роки, рідше хворіють, швидко адаптуються при вступі в ясла, енергійні і рухливі, з гарним апетитом. Однак проводити процедури загартовування дітей раннього віку потрібно строго виконуючи основні правила: 
																 
																		Систематичність процедур. Загартовуючі заходи повинні стати частиною повсякденного режиму, проводитися регулярно, а не час від часу.
																		Поступовість. Привчайте дітей до загартовуючих процедур повільно і обережно.
																		Починати як загартовування новонароджених, так і дошкільнят, краще втеплу пору року.
																		Поєднання повітряного, водного і Сонячне загартовування. Повітря
																Повітряні процедури загартовування є частиною звичайного режиму дня дитини. Їх бажано проводити кілька разів на день, вранці обов'язково. Підходять для загартовування дітей 2 років і старше. До повітряних закаливающим заходів належать: 
																 
																		Ранкова зарядка в провітреній кімнаті. Поєднувати фізичну активність і прохолодний свіже повітря дуже корисно і ефективно.
																		Підтримання температури в кімнаті близько 20 -21 ° С. Провітрюючи кімнату кілька разів на день, можна знижувати температуру до 18 градусів.
																		Прогулянки не менше 3 годин на свіжому повітрі.
																		Провітрювання кімнати перед сном, бажано залишати кватирки відкритими в літній період.
																		Натуральна, дихаюча, легкий одяг, в якій дитина може вільно рухатися і гратися.
																Вода
																 
																Найефективніший спосіб загартовування дошкільнят. Включає наступні процедури: 
																 
																		Обтирання частин тіла вологим рушником. Підходить і для 2-річних, і для діток постарше. Починають процедуру з 30-32 ° С, знижуючи температуру на 1 градус через 3 дні. Головне правило - насухо розтирати дитини після процедури.
																		Для загартовування дошкільнят добре підходить метод обливання стоп ніг прохолодною водою.
																		Температура води: верхня - 38 ° С, нижня - 18-20 ° С, тривалість - 3 хвилини. В кінці процедури обов'язково розтирання сухим рушником.
																		Обливання тіла. Початкова температура - 36 ° С, тривалість першої процедури - 15 секунд. Знижувати температуру води щотижня на 1 ° С, збільшувати тривалість на 5 секунд.
																		Купання у водоймах. Відмінний спосіб загартовування дітей раннього віку влітку. Купати в водоймах можна дітей з 2-3 років, в безвітряну погоду, оптимальна температура води 23 ° С. Сонце
																		Сонячні ванни зміцнюють дитячий організм, поліпшують опірність інфекціям, сприяють синтезу вітаміну D.
																		Починати загартовування сонцем треба в тіні, потім слід залишати відкритими під сонцем окремі частини тіла - ручки, ніжки.
																		Власне сонячні ванни представляють собою «сеанси засмаги». Голову потрібно прикривати панамкою, бажано, щоб вона перебувала в тіні, а тіло - під сонцем.
																		Кращий час для процедури - з 9 до 11 ранку.
																		Тривалість першої процедури - 4 хвилини на все тіло (живіт, спина, лівий і правий бік). Поступово можна довести цей час до 30 хвилин.
																		Після прийому сонячної ванни дитини можна облити водою (27 ° С) і повести в тінь.
																		У спекотну погоду дуже важливо давати дитині більше рідини.
																Пам'ятайте, що гартують процедури підуть Вашим дітям на користь, тільки якщо Ви будете ретельно дотримуватися всіх правил їх проведення! Успіхів!

Як підготуватися до хімічної атаки або аварії

Останні події показують: краще бути готовими до всього, аніж потім у відповідальну мить виявитися беззахисним. Тому ми продовжуємо серію порад про те, як поводитися в екстремальних ситуаціях.

На черзі — матеріал про захист від хімічних речовин, підготовлений нашою експерткою Мариною Ратушною на основі рекомендацій ДСНС. Щоб мінімізувати вплив хімічних речовин на здоров’я, потрібно підготуватися і розуміти, як діяти за найгіршої ситуації.

І найперше, про що варто подбати — це сховище, герметизація приміщення та одяг.

himataka1

Сховище

Заздалегідь подумайте про своє сховище та виберіть приміщення з невеликою кількістю вікон. Підготуйте там запаси води, ліків, їжі та засобів гігієни з розрахунком на дві доби.

Як варіант, обрати кімнату з мінімальною кількістю вікон у вашій квартирі чи будинку і облаштувати її.

Герметизація

Щоб мінімізувати протяги подумайте, як ви будете герметизувати двері, вікна, вентиляційні отвори тощо і підготуйте все необхідні матеріали.

Для цього вам може знадобитися:
плівка, яку зазвичай використовують для теплиць, скотч, ножиці, шуруповерт, шурупи або молоток, цвяхи.

Одяг

За можливості подбайте про одяг зроблений із плівки — наприклад дощовики, перчатки, шапки – та протигаз*, який захищає від бойових отруйних речовин або хлору, аміаку.
*Якщо такої можливості немає, то підготуйте марлеву пов’язку, соду, оцтову або лимонну кислоту.

Далі поговоримо про те, що робити, якщо ви в момент хімічної атаки чи аварії перебуваєте у приміщенні…

himataka2

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте у приміщенні

Якщо у вас є протигаз, то перш ніж допомагати іншим, надягніть власну маску.
Якщо засобів індивідуального захисту немає, то за допомогою заздалегідь підготовлених мате негайно займіться герметизацією вікон, дверей, вентиляційних отворів тощо.
За можливості завісьте вікна простирадлами чи ковдрами, змоченими водою.

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте у приміщення

Для подальших дій чекайте на повідомлення місцевої влади.
Якщо оголошено евакуацію, то вдягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритих ділянок шкіри.
Якщо немає протигазу, то використовуйте марлеву пов’язку, змочену водою чи 2-5% розчином харчової соди при забрудненні хлором або розчином оцтової чи лимонної кислоти при забрудненні аміаком.

…або на вулиці:

himataka3

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте на вулиці

За можливості негайно вдягнять протигаз і прямуйте до безпечного місця. Рухайтеся в напрямку проти вітру.
Не принюхуйтеся та не аналізуйте запах, не біжіть, щоб дихання не прискорювалося.
Не торкайтеся будь-яких предметів та не ступайте в калюжі.

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте на вулиці

Як тільки покинули зону зараження, переодягніться, бо одяг продовжує становити небезпеку. Краще не знімати одяг через голову, а розрізати ножицями. Забруднений одяг складіть у пакет, бажано герметичний.
Усі ділянки шкіри, які мали контакт із хімічною речовиною, промийте великою кількістю води з милом або за можливості прийміть душ.

Сподіваємося, що ці поради вам не знадобляться. Але краще все ж бути готовим. Тому ось тут — поради про захист від хлору та аміаку.

Також читайте, Що робити у разі атаки нервово-паралітичою речовиною зарином.

І нагадуємо: ці поради ми розміщуємо і на сайті, і на сторінці у фейсбуці, і в збережених історіях в інстаграмі, і в нашому телеграм-каналі, щоб ви могли користуватися ними де завгодно та якнайшвидше.

13 Квітня 2022

СТРІЧКА

[email protected]

Війна і діти: що варто знати батькам про безпеку дітей

28 Березня 2022, 18:10

2019

Поради батькам під час війни

Надзвичайні ситуації завжди пов’язані з високим рівнем стресу та тривоги, але водночас вимагають від людей сфокусованості та зібраності. Мати відповіді на всі питання завчасно неможливо, але добре знати, де ці відповіді можна знайти, щоб створити безпечне середовище для себе та своїх дітей.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробив поради щодо піклування про дитину під час війни. У цій рубриці ви знайдете вичерпну інформацію про харчування, гігієну, безпеку та психологічну підтримку дитини.

Зазвичай у кризових ситуаціях батьки найбільше переживають за дітей. У ваших силах підготувати дитину до різних сценаріїв і допомогти їй бути в безпеці, навіть якщо вас не буде поруч.

Цей розділ містить поради про те, що потрібно покласти до дитячого «рюкзака безпеки», важливі моменти, які варто проговорити з дитиною, щоб мінімізувати додатковий стрес та мати план дій на різні випадки.

Зберіть для своєї дитини рюкзак із мінімальним набором речей.

Він має включати:

фото з батьками, із написаними на звороті телефонами родичів, повною адресою, ПІБ дитини та групою крові (додатково можна нашити на одяг дитини бірку з цією інформацією або покласти в кишеню записку)
дві пляшки води
шоколад, печиво, хлібці, сухофрукти
потрібні лікарські препарати, лейкопластир, антисептики, захисну маску для обличчя
вологі та сухі серветки невеликий рушник, зубну пасту та щітку, мило
ліхтарик
одну-дві улюблені іграшки дитини (вони забезпечать мінімальний психологічний комфорт)
комплект змінного одягу

Також у дитячий «рюкзак безпеки» можна покласти телефон, якщо дитина вміє ним користуватись, та трохи грошей.

Рекомендації для батьків вихованців

1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.

2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.

3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.

5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.

6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
ДЯКУЄМО кожному з вас, що робите максимум задля ПЕРЕМОГИ: приймаєте внутрішньоперемішених осіб, займаєтеся волонтерством, допомагаєте тим, хто цього найбільше потребує, працюєте в тилу.

ПЕРЕМОГА вже БЛИЗЬКО. БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

21.01.2022

by marimiro

Дітей важливо готувати до надзвичайних ситуацій для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої ситуації, не була шокуючою та травматичною. Підготовка робить стрес дитини «експертним», виводить дитину та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Ми протиставляємо тривозі — продуктивні дії.

Ми говоримо про безпеку не тому, що щось небезпечне має статися, а для того, щоб «натренувати м’яз безпеки», щоб відчувати свою силу в будь-якій ситуації.

Психолог Світлана Ройз підготувала наступні рекомендації для дорослих як говорити із дітьми про надзвичайні ситуації. Про що говорити, як говорити, діяти.

Коли і як:

Важливо почати розмову, коли вся сім’я збирається разом, ідеально сісти в коло, щоб всі були видні, всі були включені в розмову,і увага рівномірно була розподілена між усіма членами сім’ї.

Важливо, щоб батьки говорили спокійно та досить повільно, спостерігаючи за змінами пози та реакціями дитини — даючи можливість кожній дитині проявити реакцію, для кожного вибрати його/її власну відповідальність, кожного призначаючи «супергероєм безпеки».

Важливо розповісти дітям про те, що колись ви переживали складний досвід небезпеки, впоралися з ним — але ви не були готові, ніколи не тренувалися та не знали, як діяти в таких ситуаціях, тому витратили важливий час та сили. Впоралися б легше, якби знали правила. Ви дуже сподіваєтеся, що дітям ці знання ніколи не знадобляться, але всі супергерої мають це знати.

Важливо легітимізувати страх дитини — і самим сказати: мені іноді буває страшно, коли я бачу у мультфільмах та фільмах пожежу або коли думаю про землетрус. Коли думаю про те, що щось може нам загрожувати. Але ж я дорослий, і зараз у мене багато знань та сили, а МИ РАЗОМ — ми знаємо правила і з усім впораємося.

Алгоритм підготовки:

Розповідаємо теорію та пояснюємо, навіщо
Залучаємо до гри – тренування
Закріплюємо у тренувальній дії

Всі етапи можна розділити на частини. Розмова та гра з дитиною 5 років до 15-20 хвилин.

1 – Розповідаємо («Голова»):

Разом з дітьми міркуємо про те, а що таке безпека?

У розмові про безпеку ми говоримо про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім: коли ми впевнені у собі, у своїх знаннях, своїх силах, коли ми знаємо правила, коли впевнені один в одному, коли знаємо, що нас ніхто не зрадить, що ми можемо розраховувати на допомогу. Запитуємо у дітей: на що вони спираються всередині (якості, знання, …), а чи є у них знайомі (діти та дорослі), з ким вони почуваються захищеними.

Вигадуємо разом ідеальний захищений (можливо, уявний) простір (малюємо, виліплюємо його).

2 – Залучаємо до гри («Серце»)

Грати в супергероїв безпеки.

Переходимо до теми — а як ми можемо подбати про безпеку? (Правила дорожнього руху, як ми заходимо в ліфт, не відчиняємо двері чужим, миємо руки після прогулянки, перед їжею, носимо маску під час карантину, не йдемо з незнайомцями, перевіряємо електроприлади, вимикаємо газ і воду, коли їдемо у відпустку).

А якщо раптом відбувається щось несподіване, те, що не залежить від нас, – пожежа, хвороба, землетрус, військові дії?

Сирена: Для того, щоб сповістити людей про небезпеку, лунають сигнали – вони спеціально дуже гучні, щоб усі почули та відреагували (спробуй сам видати найгучніший та найнеприємніший звук).

ДЕ ЗАБОРОНЕНО ПЕРЕБУВАТИ

у разі надзвичайної ситуації (ванні кімнати та туалети через небезпеку відламування керамічних плиток; біля важких речей, вікон та скляних речей, у ліфті).

БЕЗПЕЧНІ МІСЦЯ ПОЗА ДОМОМ

Необхідно переконатися, що діти знають безпечні місця у школі та біля неї, біля ігрових майданчиків та в будь-якому іншому місці, де вони часто бувають.

Також необхідно роз’яснити їм принцип, відповідно до якого вони вибиратимуть правильне укриття навіть в абсолютно незнайомих місцях.

ВАЛІЗКА БЕЗПЕКИ

«Валізка безпеки», де зібрано найважливіше, те, що нам може стати в нагоді під час будь-яких ситуацій. Можна пограти з дітьми в поїздку до невідомої планети. Що б вони з собою взяли найважливіше?

Розповісти дитині, що ми туди покладемо та навіщо. Кожен член сім’ї має знати, які предмети у валізці.

За кожним важливо закріпити те, що він робить як «супергерой безпеки»: бере свою іграшку, домашню тварину, ліхтарик, пляшку води, відчиняє та зачиняє двері.

Запитати у дитини: а що б ти поклав насамперед? Що для тебе найважливіше?

Пограти з дитиною: що кладеться у «валізу безпеки».

Оповіщення. У разі надзвичайної ситуації необхідно якнайшвидше повідомити про це дорослого члена сім’ї або іншого відповідального дорослого.
Вимкнення. Закрити газовий кран і вимкнути електрику, щоб запобігти займанню та розповсюдженню пожежі.
Вихід у безпечне місце. Залежно від виду надзвичайної ситуації залишити місце події. Наприклад, вийти на відкриту місцевість.
Ізоляція. Встановити перешкоди між вами та джерелом загрози. Наприклад, закрити двері, перешкоджаючи поширенню пожежі.
Дії. Наприклад, під час ракетного та мінометного обстрілу спуститися у сховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни; піднятися на високе місце у разі повені; спуститися сходовими маршами і вийти з будинку на відкритий простір під час землетрусу.

БЕЗПЕЧНИЙ БУДИНОК

Разом з дитиною перевіряємо, наскільки захищений простір у будинку:

Які предмети можуть впасти – полиці, стелажі, скляні речі, побутова техніка на колесах.
Знати, як перекрити газ та воду.
Зібрати речі у «валізу безпеки». Переконатись, що всі знають, що це за речі.
Список контактів у складних ситуаціях.
Плакат або список (для малюків із малюнками) — що робити, якщо…
Список дій, які допомагають впоратися з тривогою (дихання з акцентом на видих, відчуття стійкості стоп, покласти руку на живіт і подихати, розмахувати руками, спертися об стіну)
Захищений простір у будинку чи на вулиці — точно знати, де це місце, чи нічого не заважає до нього дістатися, чи закріплені речі, меблі.

3 – Діємо («Руки»):

Закріплюємо у дії – граємо у супергероїв безпеки (можна зробити браслети супергероїв).

Ходимо по дому і досліджуємо: що потрібно сховати в шафу, чи добре закріплені стелажі та полиці, чи не впаде ваза та інше.

Дорослі подають сигнал:

спочатку це тихі чи смішні звуки, поступово робимо їх гучнішими (пожежа, землетрус, сигнал тривоги) – і разом із дитиною «діємо».

Важливо, щоб дорослий підтримував дітей, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, взяти за руку дорослого, перевірити, чи вимкнено світло та інше), наголошував на тому, що виходить правильно, не квапив.

Важливо, щоб дія закріплювалася у відчутті безпеки.Після того, як усі «врятувалися», важливо сказати — МИ У БЕЗПЕЦІ! МИ РАЗОМ. Ми всі супергерої.

Джерело: Ілюстровані рекомендації психолога Світлани Ройз «Супергерої безпеки».

При розробці використані матеріали Служби тилу Держави Ізраїль

Photo by TK on Unsplash

ЩО РОБИТИ З ДОШКІЛЬНЯТАМИ НА КАРАНТИНІ

Створіть разом з дітьми розклад дня. Намалюйте (або завантажте з інтернету) картинки, що ілюструватимуть кожну «активність», і встановіть часові межі, коли та чи інша діяльність відбуватиметься протягом дня.
Включіть у ваш карантинний день ті види діяльності, до яких дитина звикла в садочку: миття рук, прийоми їжі і перекуси, прогулянки на свіжому повітрі, час для навчання і денний сон чи відпочинок.
Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися звичного для вас розкладу прийомів їжі і щоденних справ: якщо ви, наприклад, регулярно відвідуєте уроки танців чи тренування з футболу, підіть у цей час з дитиною на стадіон і позаймайтеся спортом разом. Послідовність і постійність дуже важливі для того, щоб ваші дошкільнята почувалися безпечно і комфортно.
Подбайте про час для себе. Короткі проміжки часу без родини — прогулянки на самоті, тепла ванна чи телефонна розмова з другом допоможуть вам контролювати ваш особистий рівень стресу.

Будуйте і практикуйте важливі соціально-емоційні навички

Розвивайте емпатію і турботливість — знайдіть, де і як ви можете бути корисними у своїй спільноті: запропонуйте допомогу літнім сусідам, зробіть і передайте листівки в будинок для людей похилого віку.
Створіть свою сімейну «банку доброти»: записуйте на маленьких смужках паперу всі добрі справи або прояви турботи, які роблять ваші діти (допомагають прибрати зі столу, діляться іграшками з молодшими братом чи сестрою, створюють малюнок для друга тощо). Час від часу витягайте навмання один з папірців і зачитуйте його вголос разом з родиною.

Створіть таблицю почуттів або запропонуйте дітям різні стікери чи картинки, які допоможуть їм висловлювати свої почуття щодня. Візьміть собі на допомогу книжки чи ілюстрації, щоб обговорити з дітьми різні назви емоційних станів: злість, страх, занепокоєння.
Запровадьте сімейну традицію sharing time — час, коли ми ділимося своїми переживаннями і почуттями. Це можна робити перед сном. Щодня запитуйте дітей: яка частина дня чи яке заняття було найкращим/найгіршим за сьогодні? Назви одну річ чи справу за день, від якої тобі було добре, а від якої — погано? Назви одну добру справу, яку ти зробив за цей день.

Працюйте зі страхами і переживаннями дітей

Хай спілкування в родині буде відкритим, але не таким, що підвищує тривогу. Будьте чесними, заспокоюйте дитину, доносьте інформацію, що базується на фактах, і адаптуйте її відповідно до віку дітей.
Ось приклад виваженої розмови: «З’явився новий вірус — коронавірус. Ти, мабуть, чув про нього. Науковці і лікарі вважають, що для більшості з нас він не страшний, особливо для дітей, але є люди, які можуть захворіти від нього. Усі ми маємо робити так, щоб не поширювати мікроби, що викликають хворобу, тому ми маємо залишатися вдома кілька тижнів. Скоро ми повернемося до нашого звичного життя, але доти будемо проводити час разом. Мама і тато мають працювати певну частину дня, а тобі треба навчатися вдома. Разом ми розробимо план, коли будемо працювати, а коли гратися».

Діти реагують і на те, що ви кажете, і на те, як ви це кажете. Вони будуть виловлювати натяки і настрій з ваших розмов з ними та іншими дорослими.
Діти можуть відчувати страх, але не проявляти цього. Заохочуйте дітей говорити про їхні почуття. Приймайте і підтверджуйте їхні почуття, а потім заспокоюйте.
Обмежуйте кількість новин про COVID-19, які споживає ваша родина, особливо коли поруч є діти. Не думайте, що вони не чують цього, навіть якщо вони в цей момент зайняті чимось іншим.

Здорові звички

Посилюйте такі здорові звички, як миття рук, здорове повноцінне харчування і фізичні вправи. Тримати імунну систему всіх членів родини в хорошому стані — важливий крок до убезпечення себе від хвороби.
Значно важливіше зберігати позитивний і розважальний підхід до навчання, ніж перейматися академічними досягненнями дошкільнят. Практикуйте приємні спільні справи: читайте разом, розповідайте історії, грайте в ігри, щоб навчання проходило весело і без зайвого тиску на дитину.
Використовуйте сучасні технології, щоб ваші малі діти не втрачали зв’язок зі своїми друзями чи рідними. Zoom — чудовий інструмент для приємного часу онлайн з бабусями, дідусями чи кузинами. Бачити своїх рідних і насолоджуватися часом разом з ними дуже заспокоює маленьких дітей. (Пам’ятайте, однак, про встановлені обмеження екранного часу для дітей відповідного віку).

ЧИ ДИВИТИСЯ ДИТИНІ ТЕЛЕВІЗОР?

Як показує статистика, щоденний, кількагодинний перегляд телепередач для більшості наших сучасників – норма, стиль життя.

Сучасні психологи після проведення спеціальних експериментів дійшли висновку про негативний вплив телебачення на психофізіологію, психіку та поведінку людини. Те, що від надмірного перегляду телебачення потерпає зір, відомо майже кожному, а от що страждає і майже весь комплекс психічних процесів, станів і властивостей людини, особливо у дітей, знають далеко не всі.

Психомоторика. Тривале сидіння перед телевізором у відносно нерухомій позі може провокувати в дитини стан неприродного збудження як компенсацію попереднього стану гіподинамії. Тож не дивно, що після цього вона якийсь час не може зосередитися, не знає «куди себе подіти».

Сприйняття. Зображення на екрані телевізора не сприяє формуванню просторового та кольорового зору, тобто не дає уявлення про перспективу, віддаленість об’єктів один від одного, а також про тонкі відтінки кольорів.

Уявлення. У дошкільному віці в дитини активно формуються внутрішні образи та внутрішній план дій. Неабияку роль у цьому відіграють художні твори – казки, оповідання, які читає дорослий або ж сам малюк. При цьому дитина намагається уявити події, запам’ятати та пережити їх. Так народжуються власні яскраві образи. Коли ж дитина сприймає вже сконструйовану на екрані реальність, вона ніби «споживає» вже готові образи, і її внутрішні уявлення пасивні та позбавлені індивідуальності, що, безумовно, шкодить інтелектуальному розвитку.

Пам’ять. Оскільки зорова пам’ять є провідною серед інших видів людської пам’яті, можна зробити висновок, що сприйняття нового за допомогою телебачення є найлегшим для дитини, а, як відомо, те, що легко дається, не завжди розвивається.

Увага. Після тривалого перегляду телепередач у дітей часто погіршуються концентрація уваги та самопочуття. Особливо негативний впливає на дитячу увагу такий телевізійний продукт, як реклама.

Мислення. Оскільки в малят поки що небагатий життєвий досвід, їм важко адекватно оцінити телевізійну інформацію. Діти не здатні критично мислити та здійснювати аналіз, тому надумані телеісторії сприймають як реалістичні. Що віддаляє малят від розуміння реального життя.

Мова та мовлення. За даними психологів кожна третя дитина дошкільного віку страждає на затримку розвитку мовлення або його порушення. Батьки разом з дітьми сидять перед екранами телевізорів або одна із сторін біля комп’ютера і їхнє спілкування зводиться лише до ситуативного, наприклад: «Дай», «Відійди», «Не чіпай», «Так», «Ні» тощо.

Уява, фантазія та творчі здібності. Надмірне захоплення телебаченням, вважають психологи, затримує розвиток оригінальності, самостійності, незалежності мислення, уяви та фантазії – цих головних складників творчого процесу.

Установлено, що діти складають оригінальніші продовження оповідань, початок яких почули по радіо, ніж тих, що побачили по телевізору.

Перегляд жорстоких мультфільмів і фільмів перешкоджає прояву фантазії дітей.

Дошкільнята, які багато дивляться телевізор, рідше грають з уявним товаришем, у них низький рівень уяви, у них формуються стандартні зорові образи та асоціації.

Емоції. Дуже непокоїть психологів виникнення у дітей страхів і розладів емоційної сфери після перегляду телепередач, в яких фігурують всілякі монстри та інші істоти. Щоб подолати страх, дошкільнята починають їсти, заплющують очі, стискають якийсь предмет.

Вольова сфера й регуляція поведінки. Подовгу просиджуючи перед телевізором, дитина звикає отримувати задоволення, позитивні емоції, не докладаючи до цього ніяких зусиль.

Отже, запам’ятайте:

Перегляд жорстоких фільмів зумовлює розвиток агресивності, виникнення страхів і розладів нервової системи.
Телевізор гальмує розвиток уяви, фантазії у дітей.
Час перегляду дошкільнятами телепередач треба суворо дозувати!
Тривале сидіння перед телевізором призводить до гіподинамії, ослаблення організму дітей.

За матеріалами журналу «Дошкільне виховання» 2003 №11

Особиста безпека дитини

Безпека дитини

Про що слід пам'ятати завжди !

- недбало кинуті та тліючи сірники або цигарка можуть призвести до пожежі;

- не можна перевантажувати електромережу, одночасно вмикаючи велику кількість електроприладів в одну розетку;

- не можна застосовувати замість стандартних запобіжників саморобні, так звані"жучки";

-праски, чайники, самовари, плити та інші електронагрівальні прилади при користуванні слід ставити на пожежобезпечні підставки;

- виходячи з дому, вимикай всі електронагрівальні прилади;

- нехтування правилами пожежної безпеки при пічному опаленні призводить до пожеж з тяжкими наслідками;

- виконуючи фарбувальні роботи, треба старанно провітрювати приміщення, не запалювати сірники, не палити;

- надійно ховайте від малюків сірники, запальнички, не доручайте дітям стежитиза ввімкненними в мережу електроприладами, запаленими газовими приладами, печами;

- дітей дошкільного віку не залишайте у зачинених приміщеннях без догляду дорослих;

- не користуйтесь зіпсованими електроприладами;

- не користуйтесь аерозольними балонами поблизу відкритого вогню;

- будьте обережні в лісі.

Пам'ятайте – одна іскра може спричинити пожежу;

- будьте обережні працюючи з хімікатами, необережне їх використання можеспричинити пожежу;

- не залишайте без догляду ввімкнений телевізор;

- Не будьте байдужими до порушень пожежної безпеки !

- Вступайте до лав добровільного пожежного товариства !

- Дотримуйтесь правил пожежної безпеки та пропагандуйте їх.

Щоб уберегти себе та своїх близьких, необхідно чітко дотримуватися відповідних рекомендацій. Не займайтеся самолікуванням і одразу звертайтеся до сімейного лікаря, якщо відчули симптоми захворювання. У цьому розділі ми розкажемо вам про основні засоби профілактики від COVID-19, а також алгоритм дій у разі підозри на коронавірусну хворобу.

Пункти щеплень вакцинації від COVID-19
Симптоми
Профілактика
Про засоби індивідуального захисту
Самоізоляція
ПЛР-тестування
Медична допомога при Covid-19

photo 2022 01 14 08 40 13 Рекомендації

1. Список пунктів щеплень та центрів масової вакцинації

Україна розпочала п’ятий етап вакцинації. Всі охочі можуть вакцинуватись у найближчому пункті щеплень чи центрі масової вакцинації. Щеплення — добровільні й безоплатні. Вакцинація ефективно запобігає тяжкому перебігу хвороби й рятує життя. Обрати місце вакцинації.

COVID-сертифікати

Це український документ, який використовується на території країни та приймається у всіх країнах Довірчої мережі еЗдоров'я ЄС. COVID-сертифікат має QR-код. може бути жовтим (видається після щеплення першою дозою, діє 30 днів) і зелений (видається після завершення курсу вакцинації, діє один рік). Сертифікат можна отримати у цифровому вигляді у застосунку чи на порталі Дія. Паперові сертифікати можна завантажити з порталу Дія та роздрукувати. Колір є умовним позначенням, спеціального паперу для друку цього сертифікату не потрібно!

Усі українці, які пройшли повний курс імунізації від COVID-19, на підтвердження цього можуть отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію та/або згенерувати COVID-сертифікат.

Це можна зробити відразу після отримання другої дози для дводозних антиковідних вакцин та на 14-й день після щеплення однодозною вакциною (наприклад Johnson & Johnson).

“Зелений” COVID-сертифікат вже доступний для всіх користувачів застосунку Дія.
“Жовтий” СOVID-сертифікат можна згенерувати для користувачів iOS, а Android очікує підтвердження від Google Play. Він діятиме 30 днів.

Міжнародне свідоцтво про вакцинацію та “зелений” COVID-сертифікат діятиме 270 днів.

Всі документи про вакцинацію потрібно друкувати на звичайному білому папері!

Якщо ви раніше отримали вже документи про вакцинацію із терміном на пів року, вам необхідно:

COVID-сертифікат у застосунку Дія - оновити його протягом місяця до завершення терміну його придатності. Для цього потрібно видалити попередній COVID-сертифікат та згенерувати новий;
Міжнародне свідоцтво про вакцинацію від COVID-19 - після закінчення дії поточного документа (180 днів) звернутись до свого сімейного лікаря та отримати нове міжнародне свідоцтво (воно буде дійсне ще пів року).

2. Дії людей з симптомами

Залишайтеся вдома.
Подзвоніть своєму сімейному лікарю.
Опишіть йому симптоми, історію подорожей. Розкажіть про те, чи були ви в контакті з людьми, які потенційно можуть бути інфіковані. Розкажіть про результати опитування, а також уточніть, на які саме запитання Ви дали стверджувальну відповідь.
Виконуйте інструкції свого лікаря.
У невідкладних станах — температура вище 38, яка не збивається, та ускладнене дихання — терміново викликайте “швидку” за номером 103.

У разі виникнення запитань — звертайтеся за телефонами:

Контакт-центр МОЗ з питань COVID-19: 0 800 60 20 19
Гаряча лінія ЦГЗ: 0 800 505 855
Урядова гаряча лінія: 15-45

photo 2021 12 15 11 06 14 photo 2021 10 15 16 05 37 photo 2021 12 15 14 15 11 photo 2022 01 26 14 37 02 photo 2021 10 21 13 52 54 photo 2021 11 20 14 15 06 photo 2021 12 02 15 01 43

3. Що робити для профілактики коронавірусу та зменшення ризику поширення?

1. Бути свідомими та зменшити соціальну активність.
2. Зберігати спокій і не панікувати.
3. Використовувати та розповсюджувати інформацію тільки з перевірених джерел.
4. Дбати про гігієну рук, приміщення, а також речей, якими найчастіше користуєтеся (наприклад, мобільного телефону та комп’ютера).
5. Уникати рукостискання та поцілунків при зустрічі з друзями, колегами, знайомими, сусідами тощо.
6. Організувати для співробітників умови для дистанційної роботи.

Загальні рекомендації щодо профілактики COVID-19:

- слід мити руки з милом протягом не менш, ніж 20 секунд;
- не торкайтеся брудними руками очей, носа та рота;
- якщо захворіли - залишайтеся вдома;
- потрібно чхати та кашляти у згин ліктя або прикривати рот, ніс серветками;
- регулярно провітрюйте приміщення та дезінфікуйте поверхні;
- з людьми тримайте дистанцію в 1,5 метри, особливо з тими, хто має симптоми респіраторного захворювання.

Рекомендації щодо профілактики COVID-19 літнім людям:

- дотримуйтесь загальних рекомендацій стосовно гігієни;
- без нагальної потреби не виходьте з дому;
- якщо захворіли - залишайтеся вдома;
- не йдіть до свого лікаря з метою поміряти тиск та поспілкуватись;
- якщо ви - користувач програми “Доступні ліки”, то в разі закінчення відповідних лікарських засобів, звертайтесь до свого сімейного лікаря або терапевта ПО ТЕЛЕФОНУ, щоб отримати електронний рецепт дистанційно;
- користуйтеся допомогою онуків, рідних, сусідів в разі потреби придбати ліки, товари першої необхідності, продукти.

WhatsApp Image 2021 03 02 at 15.19.22
photo 2021 09 30 15 00 05

photo 2021 10 01 15 01 11 photo 2021 10 29 14 32 23 2

Харчування дітей під час новорічних свят

Правило № 1: Свято - це не їжа

А їжа це не свято. Особливо, для дитини, особливо, для маленької. У святкові дні: день народження, Новий рік та інші великі релігійні свята зазвичай вистачає інших вражень: святкові забави, подарунки, гості.

До трьох років педіатри взагалі не рекомендують порушувати звичний режимхарчування, після трьох до цього питання варто підходити з великою обережністю. Свято не той час, щоб вводити нові продукти, до того ж більшість наших «улюблених» страв перебувають у немилості у дієтологів: всі салати з майонезом, солоне, гостре, смажене, всі продукти, що містять барвники та консерванти (ковбаса, шинка, крабові палички, гриби, газована вода), - все це дітям до семи років їсти категорично не рекомендується. З традиційного меню можна трохи спробувати солоної риби, ікри чи в'яленого м'яса.
Чому шкідливо?
Оселедець під шубою - дітям не рекомендуються салати і страви, що складаються більш ніж з 3-х видів продуктів, до того ж дієтологи ні в якому вигляді не визнають майонез. (Під цю же заборону потрапляє «Олів'є», «Мімоза», «Буряк з часником» та інші шедеври домашньої кулінарії).
Торти - дріжджове тісто і кондитерський жир (крем) - важко перетравлюються і засвоюються, до того ж в трояндочки і пелюсточки нерідко додають різноманітні барвники та загусники.

Ікра - всупереч поширеному міфу ікра (навіть чорна) зовсім не така корисна, як прийнято думати. Так в ній, дійсно, є білок, залізо і каротин, але все це куди простіше і корисніше можна отримати іншим шляхом. Ікра ж для дитини дуже солона, і тому - це шкідливий продукт. Так що «трохи» скоштувати можна, а їсти ложками вкрай не рекомендується.

Правило № 2: Чим легше, тим краще

Святковий стіл повинен бути легким і не дуже різноманітним. Вміст жиру в продуктах у середньому не повинен перевищувати 10-20% (таким чином, виключається свинина, баранина, жирні сорти риби, «елітні» сири). Не варто так само зловживати «бадьорими» продуктами такими, як чай, шоколад і ні в якому разі не потрібно пропонувати дитині алкоголь. Після величезної кількості вражень дитині і так буває нелегко заснути, не варто цей процес ускладнювати ще більше.
А ось продукти, які дітям їсти можна і потрібно (в тому числі і в свято):
• Сир і страви з сиру - у святковому варіанті це може бути гарно прикрашена запіканка, чізкейк, сирний пиріг або просто сир з ягодами і фруктами.
• Омлет - тільки на перший погляд здається зовсім не новорічною стравою. Якщо до яєць додати овочі та зелень, може вийти щось досить цікаве.
• Салати: зі свіжих овочів (помідори, огірки, морква, капуста), заправлені олією. Цікаво прикрасити салати можна за допомогою яєць і помідорів.
• Тушковані овочі - і це зовсім не означає буденне «рагу». Овочі можна запекти в горщику, зробити з них запіканку, або просто гарний різнобарвний гарнір. До речі, взимку дієтологи рекомендують використовувати заморожені овочі, ягоди і фрукти.
• Фрукти - ось їх можна і потрібно їсти. Фрукти гарні, корисні і легкі. Щоправда, і тут варто дотримуватися заходів безпеки: не варто захоплюватися «екзотикою» (різноманітними манго, папая, маракуйя, особливо, якщо дитина не пробувала їх раніше) і потрібно уважно поставитися до алергенних апельсинів і мандаринів. Зате до наших послуг яблука, банани, груші, ягоди. Фрукти можна запікати з медом та горіхами, можна зробити фруктовий салат з йогуртом.

Правило № 3: Звичайне може бути святковим

Не обов’язково проводити години за плитою, готуючи холодець або голубці, займіться прикрасою столу. Святкова скатертина, гарні серветки, скляні келихи ... Та й до оформлення страв можна підійти творчо.

Правило № 4: Все добре в міру

Одна з головних небезпек святкового бенкету - переїдання. Навіть якщо всі продукти будуть хороші і корисні, але дитина просто дуже багато з'їсть: ранок після свята може бути важким. Насправді, в більшості випадків діти здатні самі регулювати процес насичення їжею. Головне, що потрібно від дорослих не заважати.
Не потрібно:
• Проводити за столом багато часу. Поїли і пішли грати, спати, дивитися мультики. Трохи пізніше можна окремо попити сік з солодощами.
• Пропонувати занадто багато різних страв: спочатку закуски, потім гаряче, потім солодощі - це занадто багато.
• Умовляти дитину «з'їсти ще шматочок» або спробувати «он той салатик». Нехай їсть стільки, скільки схоче.

/Files/images/animatsii/eda/novoe_2/eda12.gif

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ

Об’єктивно оцінювати те, що відбувається, робити висновки та приймати рішення, складати особисту думку про що-небудь – за все це відповідальна навичка критичного мислення. Розвиваючи цю навичку, ми прищеплюємо звичку споживати та використовувати інформацію усвідомлено, а не бездумно. Мислити критично – означає мати можливість бути креативним, ставити під сумнів думку більшості, шукати оригінальні способи вирішення завдань і вміти компетентно користуватися інформацією.

ЩО ДАЄ НАВИЧКА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Протягом життя ми весь час стикаємося з ситуаціями, які не можна описати, як очевидно хороші або погані. Чим доросліша людина стає, тим складніші й комплексніші стають ситуації, в яких потрібно зробити вибір. Вашій дитині ще належить зробити безліч рішень, наслідки яких складно оцінити заздалегідь. Наприклад, кожен школяр повинен вирішити які іспити складати, на яку спеціальність вступати та ким потім працювати. Крім прийняття рішень, критичне мислення допомагає орієнтуватися в навколишньому інформаційному просторі. Телебачення, лідери думок в інтернеті, навіть наше оточення не завжди відображають правдиву картину світу. Кожна людина повинна вміти критично оцінювати будь-яку інформацію і перевіряти її. Навіть найменшим необхідне вміння критично мислити. Діти дуже залежать від колективу, але це може зіграти з ними злий жарт. Навіть в дитячому колективі потрібно відрізняти хороше від поганого, щоб не потрапити під поганий вплив. Сьогодні ми все ще можемо спостерігати брак критично мислячих людей в суспільстві, особливо в країнах СНД. У нас виросло не одне покоління «зручних» людей, які звикли робити все по шаблону. Ці покоління мають вплив і на наших дітей, нав’язуючи їм своє бачення життя. Щоб виростити вільнодумну людину, потрібно відмовлятися від цих установок і розуміти, що «зручна дитина» – це нещасний дорослий в майбутньому. Мета кожного з батьків сьогодні – виростити людину, яка вміє відокремлювати думки від фактів, шукати і аналізувати різну інформацію, ставити будь-які питання і приймати зважені рішення щодо життя. Критично мисляча людина відображає в собі впевнену, незалежну та успішну людину.

РОЗВИВАЄМО УМІННЯ МИСЛИТИ КРИТИЧНО У ДИТИНИ

Є кілька умов, без яких будь-які спроби розвинути критичне мислення будуть марні:

Довірливі відносини в родині. Дитина повинна знати, що будинок – його безпечне місце. Тут вислухають, допоможуть, до його думки обов’язково прислухаються. Для створення такої атмосфери залучайте дитину до обговорень, запитуйте його думки з різних, навіть «дорослих» питань.
Якщо малюк помиляється, у нього повинна бути можливість запропонувати інші варіанти. Замість готового правильного варіанту відповіді, пропонуйте йому пошукати інші рішення. Так він буде розуміти, що припуститися помилки – це нормально і нестрашно.
Розповідайте дитині про свої плани, цілі та мотивації. Для нього це теж досвід і можливість чогось повчитися.

Крім вправ, спрямованих безпосередньо на розвиток критичного мислення, у дитини повинні весь час з’являтися нові знання, спостереження і думки. Намагайтеся якомога частіше брати дитину з собою, розширюйте кругозір починаючи від виставок і закінчуючи походами на пошту – все це допоможе дитині дізнаватися більше про те, як влаштований світ навколо. Одне з цікавих вправ, доступних для дитини в будь-який час – можливість самому відповісти на його запитання. Якщо дитина ставить просте питання, запропонуйте йому самому подумати на цю тему і запропонувати свої варіанти відповідей. Вибрати найбільш відповідний і внесіть свої уточнення. Ви можете самостійно ставити питання малюкові та мотивувати його до пошуку інформації по заданій темі. Якщо дитині це дається складно – допоможіть знайти відповідь, при цьому не поспішайте давати готовий правильний варіант. Іноді, ви можете припуститись якоїсь помилки, якщо бачите, що дитина непогано орієнтується в питанні. Так він буде тренувати уважність і шукати можливі помилки всюди. Привчайте дитину до інтелектуальних дискусій. Ви можете взяти будь-який аспект життя – наприклад, миття посуду, і запропонувати дитині роздуми на тему чи потрібно мити посуд. Що буде, якщо цього не робити? Які плюси та мінуси миття посуду? Дитина зможе зрозуміти, чому це потрібно, при цьому буде спиратися тільки на свої висновки, а не на ваш вплив або загальноприйняту думку.

ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Ось список веселих дитячих ігор, які допоможуть тренувати навик:

«Ситуаційний пазл» – класична гра з безліччю різновидів (наприклад, «Хто Я?»). У неї можна грати в форматі настільної гри або усно. Суть: відгадати загадане слово, персонажа або ситуацію, задаючи питання і отримуючи відповіді в форматі Так / Ні.
«Alias» підходить дорослим і дітям. Суть гри – описувати отримані слова або словосполучення, не використовуючи їх.
«Воображарій» дуже схожий на «Alias», але в ньому для опису загаданого слова можна використовувати 3 способи: зображати на папері, показувати рухами або пояснювати усно.

Усі ці ігри допоможуть весело провести вихідний вечір в колі родини, при цьому вони допомагають розвинути навичку критичного мислення.

Вимоги до зовнішнього вигляду дитини

/Files/images/4_J1SzmWn.jpg.0x200_q85_crop_detail.jpg

Охайний вигляд, застебнуті на всі гудзики та застібки одяг і взуття
Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити
Вмите обличчя
Чисті ніс, руки, підстрижені нігті
Підстрижене і ретельно розчесане волосся
Чиста нижня білизна
Наявність в достатній кількості носових хусток

Для комфортного перебування дитини в ЗДО необхідно:

Не менше 2-х комплектів змінної білизни: хлопчикам - шорти, трусики, колготки, дівчаткам - колготки, трусики.
У теплу пору - шкарпетки, гольфи.
Два пакети - для зберігання чистої та використаної білизни.
Білизна, одяг та інші речі повинні бути промарковані.

Консультація для батьків.

Валеологічну виховання дошкільнят.

Валеологія - це наука про здоров'я, про шляхи його забезпечення, формування і збереження. Як наукова дисципліна - це сукупність знань про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Головна мета валеологічної освіти - допомогти дитині вирости міцним і здоровим, дати малюкові зрозуміти, що здоров'я - головна цінність життя людини.

Поняття «здоров'я» має безліч визначень. Але найпопулярнішим слід визнати визначення, дане Всесвітньою організацією охорони здоров'я: «Здоров'я - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних дефектів».

Батькам дошкільника необхідно засвоїти, що основним напрямком по зміцненню здоров'я дітей дошкільного віку, є формування у дошкільнят уявлення про здоров'я, як про одну з фундаментальних цінностей життя. Вихователі в дитячому садку, батьки вдома повинні постійно вчити дитину правильній поведінці в різних життєвих обставинах, бути готовим до непередбачених ситуацій. У цей період дитина повинна чітко засвоїти, що таке добре і корисно, а що таке шкідливе і погано. Батьки, бабусі і дідусі повинні постійно прищеплювати дитині правильне ставлення до свого здоров'я і відповідальності за нього. Цей напрямок у вихованні дошкільника має вирішуватися створенням цілісної системи по збереженню фізичного, психічного і соціального благополуччя дитини.

Процес навчання здоровому способу життя нерозривно пов'язаний з руховою активністю, як потужним і стимулюючим фактором інтелектуального і емоційного розвитку дитини. Саме на основі інтересу дітей до фізкультурної діяльності слід формувати вміння і навички забезпечення здорової життєдіяльності, мотивацію на здоров'я.

Але для вирішення зазначених завдань на практиці не завжди враховується вплив основного виду діяльності дошкільників - гри.

Гра - це найбільш доступний і ефективний метод впливу на дитину. Адже саме гра, будучи природним супутником життя дитини.

Загальне значення ігор для дітей переоцінити, напевно, неможливо. Саме в грі дитина отримує повноцінне, багатопланове розвиток: фізичне, трудове, психічне, розумове. Тому дуже важливо викликати інтерес до ігор у дітей і батьків і впровадити їх в повсякденне життя.

Ігри на формування правильної постави.

Основою профілактики і лікування порушення постави є спільне тренування організму дитини. До завдань ігор входять: зміцнення опорно-рухового апарату, посилення м'язового «корсета» хребта, поліпшення функцій дихання, серцево-судинної системи.

Гра «У гості до ведмедику»

Посадивши іграшку - ведмедя на високий кубик і зробивши гірку з довгої дошки, покладеної на гімнастичну стінку, ведучий говорить:

Маша (ім'я дитини) і Єгорка

Часто ходять до ведмедику з гірки.

Дитина входить на гірку (можна на ігровому майданчику у дворі використовувати гірку, тільки треба бути уважним і допомагати дитині піднятися на висоту близько метра, потім збігає з неї і підбігає до ведмедику, гладить його і сідає відпочити. Ведучому необхідно уважно стежити за поставою дитини.

Мета гри: розвиток спритності, швидкості реакції і рухів, почуття рівноваги, координації зорового і слухового аналізаторів, стійкої уваги.

Гра «Гойдалки-каруселі»

Батьки піднімають дитини в положенні лежачи на спині до рівня свого пояса. Один тримає дитину під пахви, інший - за обидві ноги, і розгойдує його в випрямленій положенні зі словами: «Якість, кач, гойдалки». Потім один з дорослих продовжує тримати дитину під пахви (інший відпускає) і паморочиться разом з ним вправо і вліво (виходять каруселі) зі словами: «Полетіли каруселі». Бажано гру проводити під ритмічну музику. Гра проводиться в заключній фазі занять, коли дитина відчула втому.

Мета гри: розслаблення м'язів тулуба, поліпшення вестибулярного апарату.

Оздоровчі гри при захворюваннях носа і горла.

При захворюваннях верхніх дихальних шляхів необхідно відновити носове дихання. При ритмічному, з повним видихом носовому диханні, краще розслабляються дихальні м'язи і рефлекторно розслаблюється гладка мускулатура бронхів. При проведенні ігор з дітьми необхідно одночасно контролювати правильність постави і змикання губ.

Гра Совушка-сова »

За сигналом дорослого «день» дитина - «сови» повільно повертають голови вліво вправо. За сигналом ніч дитина дивиться вперед, змахує руками - «крилами». Опускаючи їх вниз, протяжно, без напруги вимовляють: «У-уффф». Повторювати два-чотири рази.

Мета гри: розвиток корекції рук з дихальними рухами грудної клітини, поліпшення функцій дихання (поглиблений видих).

Ігри при плоскостопості.

Плоскостопість найчастіше зустрічається у слабких, фізично погано розвинених дітей. Нерідко навантаження на склепіння стоп таких дітей виявляється надмірною. Зв'язки і м'язи стопи перенапружуються, розтягуються, втрачають пружні властивості. Склепіння стоп розплющуються, опускаються, і виникає плоскостопість. Тому ігри повинні бути підібрані таким чином, щоб вправи зміцнювали зв'язкового-м'язовий апарат гомілки і стопи, сприяли загальному оздоровленню організму і вихованню навички правильної ходьби.

Гра «Донеси, що не впусти»

Гравці сидять на стільцях. У кожного під ногами простирадло. Потрібно захопити пальцями однієї ноги простирадло і дотягнути її будь-яким способом (підскакуючи на одній нозі або рачки) до протилежного кінця кімнати. Те ж повторити іншою ногою. Виграє той, хто це зробить швидше, не впустивши простирадла.

Мета гри: зміцнення м'язово-зв'язкового апарату стоп, розвиток спритності.

Пам'ятка.

1. Новий день починайте з посмішки і з ранкової розминки.

2. Дотримуйтеся режиму дня.

3. Пам'ятайте: краще розумна книга, ніж безцільний перегляд телевізора.

4. Чи любите свою дитину, він - ваш. Поважайте членів своєї сім'ї, вони - попутники на вашому шляху.

5. Обіймати дитину слід не менше 4 разів на день, а краще - 8 разів.

6. Позитивне ставлення до себе - основа психологічного виживання.

7. Не буває поганих дітей, бувають погані вчинки.

8. Особистий приклад по ЗСЖ - краще будь-якої моралі.

9. Використовуйте природні фактори загартовування - сонце, повітря і вода.

10. Пам'ятайте: проста їжа корисніше для здоров'я, ніж вправні страви.

11. Кращий вид відпочинку - прогулянка з сім'єю на свіжому повітрі, краща розвага для дитини - спільна гра з батьками.

12. Стежте за гігієною сну вашої дитини.

13. Бережіть нервову систему вашої дитини.

14. Прищеплюйте гігієнічні навички. Головну роль грає приклад сім'ї.

15. Не робіть за дитину те, що хоча і з труднощами, може виконати сам. Нехай він сам намагається.

16. Будьте завжди і в усьому прикладом для вашої дитини!

Виходячи з цього основним напрямком по зміцненню здоров'я дітей дошкільного віку, є формування у дошкільнят уявлення про здоров'я, як про одну з фундаментальних цінностей життя. Вихователі в дитячому садку, батьки вдома повинні постійно вчити дитину правильній поведінці в різних життєвих обставинах, бути готовим до непередбачених ситуацій. У цей період дитина повинна чітко засвоїти, що таке добре і корисно, а що таке шкідливе і погано.

Консультація для батьків

«Екологічне виховання дітей у сім'ї»

Екологія - це наука, і виникла вона від слова ойкас - будинок, житло, місце мешкання. Це все живе, що нас оточує, ми дихаємо, чим ми живемо. Їх дошкільної педагогіки з'являлося нове напрям виховання - екологічне виховання.

З перших років життя у дітей формулюється початок екологічної культури. Діти бачать будинку, як мама доглядає за квітами, кішкою або собакою. Вони самі тягнуться до всього живого, їм хочеться погладити тварину і помилуватися красивими квітами.

Підростаючи, діти дізнаються, що кожна істота має свій «будинок», в якому є все для його життя. Екологічне виховання - це і є пізнання живого, що оточує дитину, в своєму середовищі, і наше головне завдання, навчити їх охороняти і берегти те, що вони бачать. Потрібно доступно пояснити дитині, що ламати гілку дерева не можна, особливо взимку. Зверніть увагу дитини на красу, які вони гарні в інеї. Взимку вони сплять і у них тільки ми захисники.

Потрібно коріння вкрити снігом, пояснюючи, що ми допомагаємо їм вижити узимку. Буваючи з дітьми взимку в лісі, зверніть увагу на тишу в лісі, її красу і як добре дихається в лісі.

Навесні природа змінюється, і ми радіємо кожній травинці і новим листочком. Починається робота на дачі і діти допомагають вам нехай зовсім мало, але вони тягнуться до цього, бачачи, як цим займаєтеся ви. У дачних масивів є ліс, ви буваєте там з дітьми. Ми всі тягнемося до природі, щоб відпочити, подихати свіжим повітрям, послухати дзюрчання струмочка. Ми дорослі збираємо квіти, лікарські трави, нарвете лише стільки, скільки вам потрібно, і намагайтеся не рвати з корінням.

Збираючи у лісі гриби і ягоди, беріть тільки ті, які ви знаєте, а інші не чіпайте. Вони потрібні тваринам, вони ними живляться і лікуються. Як, наприклад, гриб мухомор, він такий гарний, помилуйтеся їм, але не чіпайте його, прийде лось і він йому знадобиться для лікування. Щоб гриби не зникали у нашого лісу, не порушуйте грибницю, поясніть дітям, що гриби потрібно зрізати ножем, тут виросте новий гриб.

Діти часто надходять жорстоко з природою і в усьому цьому винні ми дорослі. Не змогли навчити бачити красиве і піклується про те, щоб все, що оточує нас, тільки радувало.

Нагодуй птахів, повісьте годівницю за вікном або на балконі. Дитина сама буде класти туди корм. Хочете порадувати дитину, заведіть йому папужок або щигля, черепаху або хом'ячка. Поясніть і навчіть, як правильно за ними доглядати і дитина буде щасливий. У багатьох дітей є мрія мати друга поруч, це кошеня чи цуценя. І якщо ви завели собі тварину вдома, не викидайте їх на вулицю, коли вони підростуть, вони адже тварини і довіряють людям. Побажання вам виховувати у дітей почуття жалю, вчить бачити красу навколишнього світу і це не пройде даром. Якщо дитина буде дбайливо ставиться до всього і берегти цей «будинок» -ваше виховання не пройде даром. Вони будуть уважні не тільки до навколишнього світу, але і до вас дорослим.

Наприкінці свого повідомлення хочеться запропонувати своє улюблене вірш Ст. Орлова.

«Живий буквар»

Нас у будь-який час року

Вчить мудра природа

Вчить за календарем

По живому букварем

Птахи вчать співу

Павучок терпінню

Вчить нас бджолиний рій

Трудової дисципліни

Навчає жити у праці

І по справедливості

Вчить пас правдивості

Вчить нас сніг чистоті

Вчить сонце доброти

У природи круглий рік

Навчатися потрібно

Нас дерева всіх порід

Весь великий лісовий парод

Вчить міцну дружбу.

"Імунна гімнастика"

Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам десять хвилин уваги, а десять хвилин живої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам, як наслідок, більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять.

К. Ушинський

Валеокорекція

(вправи для язика, очей, рук, пальців, хребетного стовпа тощо)

Дихальна гімнастика

Дихальна гімнастика важлива для відновлення серцевого ритму, зняття збудження, укріплення імунітету, профілактики верхніх дихальних шляхів. Під час виконання дихальних вправ, потрібно обов’язково дихати носом, а видихати ротом. Це дозволить не лише швидко лікувати кисневий голод, але й загартовувати організм. Інтерес дітей стимулюють імітаційним характером вправ.

Офтальмологічні хвилинки (гімнастика для очей)

Проводиться з метою профілактики втомлюваності очей: зміцнює м’язи очей, тренує і масажує кришталик, поліпшує кровопостачання.

Рекомендовано проводити двічі на день.

Масажні хвилинки

Масаж поліпшує рухливість суглобів, зміцнює м’язи, швидко знімає втому і сприяє відновленню працездатності. Можна використовувати для проведення самомасажу

різноманітні засобів (горіхи, пляшки, шишки, саморобні тренажери та ін.).

Пальчикові вправи та завдання для розвитку дрібних м’язів рук

Допомагають формувати рухи пальців обох рук, готувати руку до письма, розвивати зорову та слухову увагу. Вони обов’язкові на заняттях (на початку або в

середині заняття – як фізкультхвилинки), під час індивідуальної та групової роботи, а також перед обідом після того, як діти помили руки після прогулянки.

З дітьми раннього віку проводяться протягом дня, як спеціальне заняття.

Доцільно використовувати пальчикову гімнастику перед заняттям як розминку перед важкою працею, вправи у театралізованій діяльності і за бажанням дітей.

Мудри

Це особливе положення рук, що відновлює порушення в енерго-інформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики.

Відомо, що людина має так звані енергетичні канали. Виконуючи мудри, ми ніби замикаємо чи підсилюємо роботу цих каналів як усередині, так і навколо себе, тож за допомогою мудрів ми певним чином коригуємо нашу ауру.

Для ефективного впливу кожної мудри необхідно не просто механічно скласти пальці тим чи іншим чином, а, перш за все, сконцентрувати думки. Отже, слід прибрати всі чинники, що заважають процесу зосередження і негативно впливають на організм, — зайвий шум, занадто яскраве освітлення, неприємні кольори та запахи.

Ефективність мудрів можна підвищити відповідним положенням тіла відносно сторін світу, певним порядком виконання вдихів і видихів (ротом чи носом), цілеспрямованим положенням рук відносно тіла. Крім цього, при виконанні мудрів велике значення може мати відповідний колір (видимий чи уявний), звуки (зокрема музики), запахи та інші подразники, що діють позитивно на організм і психіку.

Імунна гімнастика (логоритміка) – супроводження рухами раніше вивчених віршиків – дає організму емоційний, оздоровчий заряд.

Психокорекція

(психогімнастика, терапія різних видів)

Психогімнастика

Мета: Зберігати психічне здоров’я дитини або здійснювати корекцію її психоемоційних порушень.

Етюди для душі – обговорення психологічних, моральних ситуацій (картинки, реальні, ігрові)

Бестінг– це елемент заняття, коли діти стають у «Коло побажань» або «Коридор успіху» і по черзі висловлюючи свої мрії та побажання, підтримують друзів. Проводиться для підвищення самооцінки, виховує впевненість у собі, розвиває психічні, емоційні та соціальні якості дитини, дає можливість утвердитися у соціумі.

Приклад проведення «Кола побажань». Діти стають у коло, і кожний, виходячи на середину, висловлює своє побажання: «Я міцний і здоровий та бажаю всім бути здоровими».

Приклад проведення «Коридору успіху». Діти стають у дві шеренги одне навпроти одного, утворюється «коридор», і кожна дитина, проходячи між рядами, вимовляє своє бажання, мрію в теперішньому часі (у стверджувальній формі) «Я – здоровий, я – гарний, я – розумний, я – щасливий…», а інші діти повторюють ці слова тричі і плещуть у долоні.

Аерофітотерапія + ароматерапія

Ароматерапія – лікування ароматами. Народний досвід минулого і дослідження вчених довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Ароматерапію застосовують у поєднанні із музикотерапією. Сеанс 20-30 хвилин. Курс ароматерапії (від 10 до 20 сеансів) призначений для ослаблених,, пригнічених чи, навпаки, перезбуджених дітей. Важливо враховувати індивідуальні реакції кожної дитини.

1939-го року фізіолог Д.І.Шатенштейн вперше науково обґрунтував і експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій організму людини і особливо на працездатність. Приміром, пахощі лаванди і розмарину діють заспокійливо і усувають стан стресу, запахи лимона і евкаліпта збуджують нервову систему і підвищують працездатність. Ефірна олія садового чебрецю чудово діє на вегетативну нервову систему. Ефірні олії базиліка, коріандру, дягеля, шкірки лимона, майорану, петрушки, евкаліпта тонізують, а фіто – композиції з базиліка, коріандру, розмарину, м’яти, тім’яну і вербени створюють пахощі, чудово заспокійливі на перезбуджену нервову систему. Настоянка верби знімає напругу, дратівливість, плаксивість, жалість себе, наводить людину у стан рівноваги. Настоянка гостролиста зменшує злобність.

Щоб перевірити, чи підходить настоянка дитині, досить втерти кілька крапель у виски, до області щитовидної залози. При позитивній реакції настає приємне почуття розслаблення м’язів.

Кольоротерапія

Кольори діють на душу: вони можуть викликати почуття, пробуджувати емоції та думки, які нас заспокоюють і хвилюють, породжують сум і радість

Й.Гете

Кольоротерапія– наука, що вивчає властивості кольору. Кольору здавна приписувалося магічне значення. Він сприятливо чи негативно діє на людину, адже в людини зір є найважливішим із усіх видів відчуттів. Вплив кольору на людей неоднозначний і суто індивідуальний. Він має вибірковий характер, і це потрібно враховувати, регулярно працюючи з дошкільнятами. Енергія кольору та колірні відчуття впливають на функції вегетативної нервової системи, ендокринних залоз та інші життєво важливі органи та процеси в організмі. Дією кольору на той чи інший орган можна його лікувати, наповнюючи силою, оздоровлювати. Залежно від того, на який орган бажаєте вплинути, виберіть аркуш паперу, відповідного кольору. Око зафіксує колір, передасть у мозок, звідти він надійде у центральну нервову систему, а від неї – до органу, на який цей колір справляє найбільш потужну дію.

Синій колір заспокійливо впливає на організм, розслаблює, знімає спазми, зменшує головний біль, знижує апетит.
Блакитний колір надає гальмівну дію у стані психічного порушення.
Фіолетовий колір надає гнітючу дію на психічні і фізіологічні процеси, знижує настрій людей.
Червоний колір активізує, підвищує фізичну працездатність, викликає відчуття теплоти, стимулює психічні процеси.
Зелений колір заспокоює, створює добрий настрій. Цей колір сприятливо впливає на соматично ослаблених дітей, під час лікування запалень, при ослабленому зору.
Рожевий тонізує при пригніченому настрої, а жовтий колір – колір радості, спокою, теплоти, нейтралізує негативні дії.

Встановлено, що й вживання овочів і фруктів потрібного кольору, носіння одягу певних квітів також можуть дати позитивний терапевтичний ефект. Проводити протягом дня, за потребою, для заспокоєння нервової системи, корекції зору.

Хромотерапія (лікування «кольоровою водою»).

Арттерапія

Арттерапія (художня терапія, терапія мистецтвом) виникла в контексті ідей З.Фрейда і К.Юнга і розглядалася як один із методів терапевтичного впливу у вигляді художнього (образотворчого) творчості.

Останніми роками зріс інтерес фахівців до механізмів впливу на дитину. Сучасна психологія і педагогіка значною мірою орієнтована на використання в корекційній роботі різних видів мистецтв, як важливого засобу виховання гармонійної особистості дитини, її культурного розвитку.

Нині арттерапія у широкому значенні включає в себе:

ізотерапію (лікувальний вплив засобами образотворчого мистецтва: малюванням, ліпленням, декоративно – прикладним мистецтвом та інших);
бібліотерапію (лікувальний вплив читанням);
іммаготерапію (лікувальний вплив через образ, театралізацію);
музикотерапію (лікувальний вплив через сприйняття музики);
вокалотерапію (лікування співом);
кінезитерапію (танцтерапія, хореотерапія, коррекційна ритміка – лікувальний вплив рухами).

Танцювально-рухова терапія

Танець — один з видів рухової терапії, який, зокрема, дає дитині також можливість самовиражатися, самореалізовуватися, передавати свої емоції та почуття.

Використання музичних творів поглиблює емоційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного «Я». Виразні рухи людини — обов’язковий компонент емоцій. Через виразні рухи людина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити іншого про свої переживання, наміри, сподівання. Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змогу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров’я, а є ще й улюбленою розвагою.

Казкотерапія

Мета казкотерапії — допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров’я.

Сміхотерапія

Сміх знімає напруження з 80 груп м’язів, задіює практично всі м’язи обличчя, при цьому підвищується їхній тонус, а це поліпшує зовнішній вигляд.

Для того, щоб діти росли здоровими, веселими, слід впроваджувати в освітньо-виховний процес «хвилинки-смішинки», розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо. Для створення гарного настрою в групі можна використати «хвилинку сміху».

Музикотерапія

Музика – невід’ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями.

Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.

Звукова терапія

Прослуховування звуків в природі (спів пташок, шум дощу, плескіт хвиль), українських колискових пісень, релаксаційної музики

Релаксація (Спостереження)

Релаксація, ігри-медитації. Допомагає зміцнити і зберегти психічне здоров’я, попередити розвиток неврозів і нервово-емоційного перевтомлення. Забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, налаштовуючи дитину на цікаву для неї роботу.

Кінезіологія

Розум – це не посудина, яку треба наповнити, а вогонь, який належить запалити.

Плутарх

Розвиток розумових здібностей та фізичного здоров’я через виконання фізичних вправ. Вправи проводяться для попередження простудних захворювань, підвищення життєвого тонусу, укріплення психофізичного здоров’я дітей.

Починати треба з розвитку рухів тіла та пальців рук.

Кожну вправу необхідно проводити у супроводі з д. вік. 5-10хв. віршами.

Кількість повторень 4-10 разів

Якби я заново виховувала дитину:

Я б використовувала палець на те, щоб малювати, а не забороняти,
Менше б виправляла, а більше б спілкувалась.
Замість того, щоб постійно дивитись на годинник, я б дивилась на дитину.
Може я б менше знала, зате більше могла б показати свою любов.
Ми б більше мандрували, пускали б повітряні змії.
Я б перестала грати в серйозну дорослу і почала б серйозно гратись.
Пробігла б багато полів і оглянула б тисячі зір.
Я б більше пригортала дитину, замість того, щоб її шарпати.
Я б менше опиралась, а більше б підтримувала сама.
Будувала б почуття власної самооцінки, а вже потім будувала б хати.
Я б менше вчила про любов до влади, а більше – про владу любові.

Діана Луманс

Ментальна графіка Валерія Василюка

Споглядання мандали «Променисте око» (після занять із малювання, аплікації, підготовки руки дитини до письма, частіше й довше дітям із порушенням зору – 5 хв).
Споглядання мандали, яка регулює роботу органів травлення перед їдою або на бажання.

Ментальний (від лат. Розум, мислення) – пов’язаний з енергетичним полем, що створює людина, та слугує відображенням її психіки, свідомості.

Мандала – графічний малюнок у колі, символізує різні рівні свідомості всередині, а також енергії. Мандала об’єднує їх і зцілює людину.

Мандала для очищення простору Мандала для відновлення сил

від впливу телефону

КРИЛА

Крила потрібні лиш тим, хто літає. Подумай, як живуть люди,
Що вони роблять,

Де вони? Затримайся й поміркуй, чому?
Одні ходять пішки, інші літають…
Деякі опускають руки,

Інші ж не стоять на місці,
Борючись щоденно

Проти посередності
І йдучи вперед,
Заперечуючи смерть і мертвих.
І знову хтось запитає: ”Для чого ми живемо? ”!
Дехто ходить пішки, а хтось літає…
Стівен Гарнер “Крила”

Facebook Twitter LinkedIn

https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-vprav-su-dzok-dla-ditej-doskilnogo-viku-259994.html

"Суджок терапія для малюків"

Нетрадиційні методиоздоровлення

Фізичне виховання дошкільнят – це особливо організований процес, спрямований на їхній розвиток: фізичний, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Пріоритетні завдання цього процесу – це формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дітей через комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієнічна, коригувальна гімнастики, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори розваг та свята, дні здоров'я тощо, - усе це становить структуру фізичного виховання.

/Files/images/fzkulturno-ozdorovcha_robota/ароматерапия.jpg Дуже важливо надати процесу фізичного виховання оздоровчої спрямованості. Наповнити заняття з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями. Такі заняття збагатять дітей знаннями про особисте здоров'я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму. У дошкільнят з'явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму.

Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми), щіточковий та точковий масаж тощо. Ці методики мають ряд переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого віку. Ці заняття вчать малюків долати труднощі, підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.

Також дієвими методами нетрадиційного оздоровлення є фіто- та аромотерапія, різні види лікувально-профілактичного масажу, дихальна гімнастика, коригуюча гімнастика, Су-джок терапія, ігри-медитації, звукотерапія, кольоротерапія, психогімнастика, природні фактори - повітря, вода, сонце.

Аромотерапія: запахи, що дарують здорове життя. Аромотерапія представляє собою сучасну версію древнього методу. Рослинні олії можуть відновлювати фізичне та емоційне здоров'я людини. Аромотерапія є одною з форм нетрадиційної медицини, в якій для профілактики і лікування хвороб використовують рослинні олії., вона є цілісним методом, в якому тіло і душа розглядається як єдине ціле.

Су-Джок терапія — це система лікування шляхом стимуляції певних точок різними методами (голками, насінням, лазером, пальцевим тиском). Дані точки розташовуються в області кисті і стопи людини. В корейській мові „су-джок” означає „кисть-стопа”. Кисть і стопа є „дзеркальним відображенням” тіла людини, і володіють функцією „дистанційного керування”, яка може використовуватися для лікування захворювань. Дія на певні точки нормалізує енергетичний стан меридіанів тіла і є ефективним методом лікування багатьох захворювань.

/Files/images/fzkulturno-ozdorovcha_robota/звукотерапия.jpg

Звукотерапія. Двома основними її елементами є споріднені методи - музикотерапія і звукотерапія. Обидва підходи націлено на зміцнення фізичного і психічного здоров'я людини.

/Files/images/fzkulturno-ozdorovcha_robota/кольоротерапія.jpg Кольоротерапія – це наука, що використовує різні барви для регулювання вібрацій тіла людини на таку частоту, яка б давала їй силу, здоров’я, почуття гармонії. Застосовуючи елементи кольоротерапії у своїй роботі з дітьми для корекції їх психологічного стану (зняття страху, інертності, замкнутості, гіперактивності), а також для відновлення фізичного стану дитини після хвороби. Завдяки кольоровому зору значно розширюється індивідуальна сфера, переважно підсилюється художня насолода і значно збагачується світосприйняття.

/Files/images/fzkulturno-ozdorovcha_robota/психогімнастика.jpg Психогімнастика – набуття досвіду емоційних переживань, спілкування. Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Ігри - медитації, тематика яких, може бути довільною, але обов'язково тут задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість. Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є й такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в одному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому — із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гілках дерев, як співають пташки... В основі медитацій лежить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одному предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, що налаштовує малюка на відповідну роботу.

/Files/images/fzkulturno-ozdorovcha_robota/медитація.jpg

Загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба вводити помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартовування: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Ці заходи, направлені на зміцнення адаптаційних можливостей організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища, емоційних стресів, стимуляцію природної резистентності організму.

Дитячий садок відновлює освітній процес

з 11 жовтня 2021.

Чекаємо Вас! До зустрічі!

Поради батькам

Правила для батьків — Дошкільний навчальний заклад №9 "Малятко"

Особливості адаптації дітей до умов
дошкільного навчального закладу

         Відомо, що процес адаптації – це постійний процес, який супроводжує людину впродовж усього життя. Науковці визначають адаптацію як пристосування будови і функцій організму, його органів і клітини до умов середовища, спрямоване на збереження рівноваги.

         Адаптація (з лат. «пристосування») – пристосування організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному.

         Залежно від того, на якому рівні відбувається адаптація організму, існують декілька класифікацій цього процесу. В межах висвітлення проблеми адаптації дитини до умов дошкільного закладу слід зу¬пинитися на дослідженнях, автори яких доводять існування таких видів адаптації як фізіологічна та соціальна.

         Розглянемо більш докладно тлумачення цих термінів. Фізіологічна адаптація – реакція функціональних систем організму, яка найбільш повно відповідає потребам певної ситуації.

          Під соціальною адаптацією розуміють постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального становища, а також результати цього процесу .

         Відомо, що навіть незначні зміни умов життя маленької дитини викликають порушення її емоційного стану, сну, апетиту тощо. Саме тому створення умов для успішної адаптації є досить серйозною проблемою, яка хвилює лікарів, психологів, педагогів.

Які ж особливості формування здатності до адаптації у малюка?

         Слід зазначити, що народження дитини – це один з найяскравіших прикладів фізіологічної адаптації. Отже, системи дихання, кровообігу, травлення на момент народження повинні мати відповідний рівень готовності всіх адаптаційних механізмів. Дослідження доводять, що здоровий малюк має цей рівень готовності й достатньо швидко пристосовується до існування в нових для нього умовах. Звичайно, впродовж наступних років відбувається вдосконалення адаптаційних механізмів, формуються передумови соціальної адаптації.

        Які ж фактори можуть негативно вплинути на формування адаптаційних механізмів дитячого організму? Результати спостережень засвідчують, що, насамперед, це такі антенатальні фактори, як токсикози І, ІІ половини вагітності, гострі інфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань, прийом ліків, стресові ситуації, шкідлива робота, вживання алкоголю, паління. Серед інтранатальних факторів ризику медики визначають наявність асфіксій у дитини, пологові травми, хірургічне втручання, несумісність за резус-фактором між матір'ю та дитиною тощо.

        Неабияке значення для формування адаптаційних механізмів дитини має і постнатальний період. Саме тому такі фактори, як велика маса тіла дитини, захворюваність упродовж 1 місяця життя, вживання матір'ю алкоголю, паління під час вигодовування дитини, штучне вигодовування, наявність хронічних захворювань, затримки нервово-психічного розвитку можуть стати гальмом у формуванні та розвитку адаптаційних механізмів. Серед соціальних слід звернути увагу такі фактори ризику, як незадовільні матеріально-побутові умови життя, конфлікти в сім'ї, відсутність батька чи матері.

        Впродовж дошкільного дитинства малюк неодноразово реалізує власні адаптаційні можливості – це і прихід до дитячого садка, і перехід із однієї групи в іншу, а потім і в школу. Не потребує доказу той факт, що до дитячого садка дитина повинна приходити з прогнозом на адаптацію. Якщо ж прогноз відсутній, його складає лікар дошкільного, закладу разом із психологом. Згідно з прогнозом вони визначають особливості організації режиму, харчування, сну кожної дитини. Саме цими призначеннями бажано керуватися вихователям під час адаптації малюка до умов дошкільного закладу.

        Звикання дитини до нових умов супроводжується порушенням сну, апетиту, загальним ослабленням організму, негативних емоцій, що передається цілою палітрою плачу від скиглення де ревіння. Супутником негативних емоцій є страх – джерело стресового стану дитини. На жаль, у період адаптації прояв малюком позитивних емоцій є дуже рідкісним явищем. Окрім цього, порушується функціональний стан нервової системи – деякі діти кличуть матір, не можуть заснути тощо, інші – тривалий час перебувають у загальмованому стані, неохоче спілкуються з дорослими й однолітками, а іноді зовсім мовчать. Спостерігаються зрушення і в деяких вегетативних реакціях, а саме: втрачається вага, загострюються алергічні реакції, раптово підвищується температура тіла тощо. Досить часто у дітей порушуються   вже   набуті    культурно-гігієнічні   навички, знижується імунітет.

         Хоча ці негативні прояви зустрічаються не у всіх дітей і є тимчасовими, не звертати уваги на них не можна, адже вони свідчать про порушення нормального функціонування кори великих півкуль, негативно впливають на поведінку дитини. Такі зміни пояснюються перебудовою звичного динамічного стереотипу поведінки, набутого під впливом домашніх умов, на новий стереотип в умовах дошкільного закладу.

         Розрізняють три ступені адаптації: легкий, середній і важкий.

Легкий ступінь адаптації

         За легкої адаптації впродовж місяця у дитини нормалізується поведінка. Малюк починає спокійно чи радісно ставитися до дитячої групи. Настрій бадьорий, проявляє зацікавленість довколишнім, у поєднанні з незначним ранковим плачем. Апетит погіршується, проте не дуже і на кінець першого тижня стає звичайним, сон поновлюється протягом 10-15 днів.

         Стосунки з рідними за легкої адаптації у дитини не порушуються, малюк легко прощається вранці, швидко відволікається, його цікавлять й інші дорослі, він доволі активний, але не збуджений. До дітей в групі може бути байдужим або зацікавленим. Інтерес до навколишнього поновлюється впродовж 2-3 тижнів з допомогою дорослого.

        Мова загальмовується, але дитина відгукується і виконує певні прохання чи вказівки дорослого. До кінця першого місяця поновлюється активне мовлення.

        Зниження захисних сил організму значно не виражено і до кінця 2-3 тижня відновлюється. Хворіє не більше разу на місяць, тривалістю не більше десяти днів, без ускладнень.

Середній ступінь адаптації

         Під час адаптації середнього ступеня порушення в поведінці і загальному стані дитини виражені виразніше і триваліше. Сон нормалізується лише через 20-40 днів, якість сну теж незадовільна. Апетит поновлюється в такі самі строки. Настрій нестійкий впродовж всього місяця, значно знижується активність: малюк стає плаксивим, малорухливим, не намагається досліджувати нове оточення, не використовує набутих раніше побутових навичок. Мова або не використовується, або знижується. У грі дитина також не застосовує набутих навичок, гра ситуативна. Всі ці зміни тримаються протягом 5-6 тижнів.

          Ставлення дитини до близьких – емоційно-збуджене (плач, крик під час розлучення). Ставлення до дорослих вибіркове. Ставлення до дітей, як правило, байдуже, проте може бути й зацікавленим.

         Захворюваність – до двох разів, терміном не більше 12 днів, без ускладнень. Вага не змінюється або дещо знижується. З'являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість у ставленні до дорослих і однолітків, спілкування лише за певних умов.

Важкий ступінь адаптації

         Особливу тривогу викликає стан важкої адаптації. Дитина починає тривалий час і важко хворіти, одне захворювання майже без перерви змінює інше, захисні сили організму підірвані і вже не виконують своєї ролі – не запобігають численним інфекційним захворюванням, з якими постійно доводиться стикатися малюку. Це несприятливо позначається на його фізичному і психічному розвиткові.

         Інша форма перебігу важкої адаптації – неадекватна поведінка дитини, яка межує з невротичним станом. Дитина погано засинає, сон короткий, скрикує, плаче уві сні, прокидається зі слізьми. Сон чутливий, короткий. Апетит погіршується сильно і надовго, дитина може відмовлятися від їжі або блювати за спроби її нагодувати, можуть виникати функціональні порушення випорожнень, безконтрольні випорожнення.

          Під час періоду неспання дитина пригнічена, не цікавиться оточенням. Ставлення до дітей відчужене, однолітків уникає або проявляє агресію. Ставлення до близьких емоційно-збуджене, позбавлене практичної взаємодії. Не реагує на запрошення взяти участь у будь-якій діяльності. Мовою не користується або простежується затримка мовленнєвого розвитку на значний період. Немає настрою, дитина тривалий час плаче, напружено стискає у кулачку носову хустинку чи домашню іграшку. Нам, дорослим, важко усвідомити ступінь її страждань.

         Слід пам’ятати, що дитина, яка бурхливо виражає свій протест проти нових умов криком, голосним плачем, вередуванням, чіпляється за маму, падає в сльозах на підлогу, незручна і бентежлива для батьків і вихователів, проте викликає менше хвилювань у дитячих психологів і психіатрів, ніж дитина, яка ціпеніє, стає байдужою до того, що з нею відбувається, до їжі, мокрих штанців, навіть холоду. Така апатія є типовим проявом дитячої депресії.

         Отже, ви вже зрозуміли, що адаптація дитини до нових для неї умов середовища – важкий та болючий процес. Тепер ви знаєте, що відбувається з дитиною, з її поведінкою.

         Звикання до дошкільного навчального закладу залежить також від типу темпераменту. Гірше за інших почуваються діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дитячого садка: не можуть швидко одягнутися, зібратися на прогулянку, поїсти. Найлегше пристосовуються діти-сангвініки.

         Ускладнюючим чинником адаптації слід також назвати і конфлікти в сім’ї, нетовариськість батьків. Діти мимоволі засвоюють негативні риси поведінки батьків, що ускладнює їхні стосунки з однолітками. Вони поводяться невпевнено і нерішуче, багато хвилюються, тому не можуть бути легко прийнятими в групі.

        Отже, соціально-психологічна адаптація до дитячого садка відбувається неоднаково у різних дітей, відповідно до віку, типу вищої нервової системи, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері.

Як правильно підготувати дитину раннього
віку до вступу в дитячий садок?

Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.
Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.
Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.
Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!
Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.
Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.
Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок.
Збираючись вести малюка до дитячого садка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його разом з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.

Як допомогти дитині пережити період адаптації?

В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.
Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.
Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.
Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.
Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.
Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.
Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.
Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.
Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.
Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.
Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!

Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку.

Спрогнозувати адаптацію дитини до умов дошкільного навчального закладу допоможе наступна анкета.

Анкета для батьків

Чи легко розсмішити Вашу дитину?
Чи часто вона капризує? Не частіше, ніж 1-2 рази на тиж¬день?
Чи спокійно лягає спати?
Чи все їсть, чи не капризує під час годування?
Чи є у Вашої дитини друзі, які добре ставляться до неї, охоче граються?
Чи часто Ваша дитина виходить із себе?
Чи завжди треба приглядати за нею?
Чи не страждає Ваша дитина на енурез?
Чи немає у Вашої дитини шкідливих звичок?
Чи можна дитину залишити саму на недовгий час, знаючи, що, вона не розплачеться так, наче її покинули назавжди?
Чи добре малюк поводить себе з однолітками, чи не потребує від Вас підтримки?
Чи немає у Вашого малюка якихось незначних страхів?

Відповіді позитивного характеру на 7-12 запитань дають змогу прогнозувати успішну адаптацію дитини до умов дошкільного закладу.

П

ОРАДИ БАТЬКАММОЗ опублікувало нові карантинні правила у дитсадках

СУСПІЛЬСТВО

27 серпня 2021, 15:00

Читать на русском

МОЗ затвердило нові карантинні заходи у дитячих садах через COVID-19. Вимірювати температуру дітям будуть тільки при вході. При цьому як і раніше заборонені м'які іграшки.

фото з відкритих джерел

Міністерство охорони здоров'я затвердило нові карантинні заходи у дитячих садах, які допоможуть боротися з поширенням COVID-19.

Про це повідомляє пресслужба МОЗ у п'ятницю, 27 серпня.

Освіта і COVID-19: як навчатимуться школярі та студенти з 1 вересняШколярі з 1 вересня почнуть вчитися в звичайному режимі, далі все залежить від епідеміологічної ситуації в Україні. 18 серпня 2021, 13:59

Згідно з документом:

вихователів та інших працівників будуть допускати до дитсадка після виміру температури і за умови наявності захисної маски.
вихователі можуть не використовувати маски під час занять у групах, однак при переміщенні між приміщеннями обов'язково надягати маску. Всі співробітники при спілкуванні між собою повинні бути в масках.
якщо у співробітника температура тіла вище ніж +37,2 або є ознаки ГРВІ, то він не допускається до роботи. Якщо температура підвищилася або ознаки ГРВІ з'явилися ще вдома, то співробітник залишається вдома.

У МОЗ також затвердили, що безконтактний температурний скринінг дітей тепер будуть проводити тільки при вході. Якщо є ознаки ГРВІ або температура тіла вище за +37,2, то при відсутності батьків дітей потрібно ізолювати в спеціальному приміщенні. Після цього терміново повідомити батьків.

Вранці дитину приймає і передає наприкінці дня вихователь на території дитячого садка, але не в його приміщеннях. При поганій погоді цей процес повинен проводитися в прийомних приміщеннях або роздягальнях.

Батьки при передачі дітей обов'язково повинні бути у масках.

У МОЗ наголошують, що всі заходи - вимір температури, обробка або миття рук - повинні проводитися в ігровій формі.

На час карантину заборонено використовувати м'які іграшки, проводити батьківські збори (тільки дистанційно), перебувати у приміщеннях дитсадка в вуличному взутті.

Нагадаємо, в Україні останніми тижнями зростає рівень захворюваності на коронавірус. Сьогодні було виявлено 2032 нових хворих. Такої кількості не фіксували з початку червня.

Найкращі інфографіки від аналітиків «

Поради батькам

Дитина взяла чужу річ – що робити?»

Трапилося несподіване: дитина принесла додому чужу річ, яку взяла без дозволу. Зринає у думках: «Моя дитина вкрала…». Не варто впадати у розпач та картати себе: «Ми погані батьки!».Поміркуймо разом, як запобігти лиху, що потрібно робити батькам для розв’язання цієї проблеми,
а від яких кроків необхідно утриматися.

Чого не слід робити?

Не називайте дитину «злодюжкою», «крадієм» та не просторікуйте, що не любите крадіїв і таких «поганих дітей, які ганьблять сім’ю».
У жодному випадку не кажіть: «Я тебе не люблю». Дитина розуміє вас буквально, і це травмує її.
Не погрожуйте розправою, а тим більше фізичною. Погодьтеся, що це просто недопустимо у XXI сторіччі.

Що робити?

Спочатку слід заспокоїтися. Хоча б тому, що з цією проблемою стикається чимало інших сімей. Це лише один з тих життєвих уроків, які треба пройти разом з дитиною, щоб набути досвіду подолання складних ситуацій, піднятися на новий щабель у своєму особистісному і батьківському розвитку. Зрозумійте, що від вашої реакції на таку подію значною мірою залежить, як розвиватимуться стосунки з дитиною — на основі довіри чи на основі підозри і тотального контролю. Скористайтеся ситуацією, щоб навчити дитину працювати над власними життєвими помилками. Дайте зрозуміти дитині, що допоможете їй вийти із ситуації гідно і не дорікатимете їй у майбутньому. Спробуйте з’ясувати, що саме змусило дитину скоїти негарний вчинок. Для цього проаналізуйте, якими взагалі можуть бути внутрішні мотиви, що здатні спонукати дитину взяти чужу річ. Саме від цих «внутрішніх» передумов залежить, яким чином краще спланувати розмову з дитиною, на чому слід зосереджувати увагу, як допомогти дитині озвучити свої почуття та донести до неї свої власні.

Варіант перший: «Не знав»

Присвоєння чужого може бути наслідком недостатнього усвідомлення того, що в дитячому садку є іграшки — спільні для всіх дітей, якими кожен може бавитися вільно, та іграшки, які діти приносять з дому і які не можна брати без дозволу господаря. Допоможіть дитині розібратися у поняттях «моє», «твоє», «чуже», «наше». Відповідну розмову можна будувати на прикладах з власного життя. Діти високо цінують відвертість дорослих, тому не слід боятися втратити авторитет через свої зізнання у дитячих капостях, муках сумління, каятті чи радості від перемоги над власною слабкістю. Корисним буде і читання літературних творів, перегляд мультиплікаційних і художніх дитячих фільмів, де відображено схожу моральну колізію. Радимо звернутися до творів Лесі Українки, Олени Пчілки, Наталі Забіли, Всеволода Нестайка, Григорія Бойка, Григорія Усача, Михайла Зощенка, Віктора Драгунського, Агнії Варто, Астрід Ліндгрен.

Варіант другий: «Дуже хочеться»

Інший спонукальний мотив взяти чуже — жагуче бажання мати саме таку річ. Потрапивши до поля зору дитини, омріяна іграшка, книжка чи інша річ заволодіває всіма її думками та емоціями. Як устояти перед спокусою, коли те, про що мріялось і що снилось, ось тут, поруч, достатньо лише про стягнути руку і можна доторкнутися, взяти. Адже так хочеться! Дитина не може опанувати себе, іде слідом своїх бажань та піддається спокусі — бере те, що їй не належить. «Я так хотіла таку лялечку. Вона така красива. Я не могла випустити її з ручок, хотіла вдома ще попереодягати її, порозчісувати, вкласти спати на свою подушечку…» — так може пояснити подібний вчинок маленька дівчинка. У такій ситуації слід емоційно бути разом з дитиною, адже ділячись своїми почуттями, вона розраховує на відгук, розуміння, підтримку і допомогу. Перебіг розмови з дитиною залежить від особливостей висловлених нею почуттів, розуміння її емоційного стану. З цієї довірливої бесіди може розпочатись дорослішання дитини у сфері саморегуляції, що є важливим свідченням особистісного розвитку. Саморегуляція, як і виховання волі, починається з уміння стримувати перший порив, контролювати свої бажання, узгоджувати «хочу» та «дозволено — не дозволено», «можна — не можна», «доречно — недоречно», «вчасно — невчасно». До речі, ігри з правилами (лото, доміно тощо) є незамінними помічниками батьків у нелегкій справі виховання довільної поведінки, вміння дотримуватися правил, керуватися ними, оволодіння навичками саморегуляції, самоконтролю. До того ж опанування іграми з правилами допоможе дитині досягти дошкільної зрілості і психологічно підготуватися до систематичного шкільного навчання.

Варіант третій: «Робін Гуд»

Негарний вчинок може бути реакцією на образливу поведінку власника речі, який хизувався нею, виказуючи свою зверхність, принижував інших дітей, вимагаючи «плату» за можливість погратися цікавою іграшкою. Дитина сприймає таку ситуацію, як несправедливу, а себе бачить жертвою несправедливості: «Чому у нього є, а в мене нема?! Я що — гірший? Ні! Я доїдаю кашу до кінця і одягаюсь на прогулянку першим, а він (власник привабливої речі) весь час дражниться. Так нечесно!» — ось приблизний хід думок маленького «винуватця» інциденту. У такому випадку необхідно з’ясувати разом з дитиною, що таке «добре» і що таке «погано», як слід чинити, а від чого потрібно утримуватися, а відтак навчити її захищати себе та відстоювати свою гідність, протистояти маніпуляціям і провокаціям (прикро, але часто-густо провокаційній моделі поведінки діти навчаються підсвідомо, наслідуючи моделі поведінки батьків).

Варіант четвертий: «Агов, я тут!»

Можливо, на тлі матеріального статку дитина не отримує від батьків достатньої емоційної уваги, тепла і любові. Тоді вона знаходить ще не випробуваний, але, як виявляється, доволі ефективний спосіб привернути до себе їх увагу, змусити зосередитися на своїй особистості: порушує узвичаєні правила поведінки, свідомо ігнорує усталені вимоги. І досягає свого — опиняється у центрі уваги та яскравих емоційних реакцій (байдуже, що негативних!), стає об’єктом хай неприємних, але жвавих розмов. У такій ситуації дитина розуміє, що від неї хоч якось залежить те, що відбувається у сім’ї. Такий вчинок дитини — сигнал тривоги батькам, який міг би звучати так: «Може, хоч тепер тато нарешті помітить мене і відірветься від комп’ютера, а мама перестане годинами розмовляти по телефону та поспілкується зі мною. Вони все ж небайдужі до мене». Своїми діями дитина виявляє серйозну не стільки особисту, скільки сімейну проблему, що поступово «руйнує» стосунки у сім’ї, блокує вияви почуттів, віддаляє дитину від батьків. Небезпечно пропускати такі важливі сигнали від дитини, закривати на них очі, ставитися до них поверхово, обмежуючись покаранням дитини. Отримавши такий сигнал, батькам необхідно розпочати роботу над собою та шукати шляхи налагодження відкритих, довірливих стосунків у сім’ї, рівноправним членом якої є дитина.

Варіант п’ятий: особистий приклад

Подумайте, чи не провокуєте ви дитину на крадіжку власною поведінкою: легковажним ставленням до грошей (замість того, щоб покласти їх до гаманця, розпихуєте по кишенях або скрізь розкидаєте), завищенням значення матеріальних цінностей, нав’язливими розмовами про престижні речі, «шопоголізмом» та захопленістю переглядами фільмів про заможне життя тощо. Залучайте дитину до обговорення сімейного бюджету та планування витрат.»Вона має знати, що гроші заробляють працею, чи фізичною,чи розумовою, і водночас вчитися адекватно визначати їх місце у системі цінностей, де пріоритетним залишається нематеріальне — дружба, любов, співчуття, взаємопідтримка.

Рекомендації батькам, які зацікавлені в формуванні адекватної самооцінки у своїх дітей

1.Не потрібно оберігати дитину від повсякденних справ, не прагніть
вирішувати за неї всі проблеми, але й не перевантажуйте її. Нехай малюк
допоможе із прибиранням, сам поллє квіти, одержить задоволення від зробленого
й заслужену похвалу. Не потрібно ставити перед ним непосильні завдання, для
виконання яких він ще просто не доріс.
2.Не можна перехвалювати дитину, але й не можна забувати заохочувати,
коли вона цього заслуговує. Якщо маля давно вміє саме їсти ложкою, не
потрібно щораз за це хвалити, але якщо в нього вийшло поїсти акуратно, не
розмазавши кашу по всьому столі, обов’язково необхідно відзначити це
досягнення.
3.Необхідно заохочувати в дитині ініціативу.
4.Не можна забувати, що маля уважно спостерігає за Вами. Необхідно
показувати своїм прикладом адекватність відносини до успіхів і невдач.
Порівняємо: «У мами не вийшов пиріг, ну нічого, наступного разу покладемо
більше борошна» / «Жах! Пиріг не вийшов! Ніколи більше не буду пекти!»
5. Не порівнюйте малюка з іншими дітьми. Порівнювати треба його із самим
собою (тим, який він був учора або буде завтра).
6. Не треба боятись щиро любити свою дитину й показувати їй свою
любов!

4 запитання, які потрібно задавати дитині щодня!

Часто в буденній суєті, в потоці щоденних справ ми забуваємо поговорити з дітьми «по душах». Це призводить до того, що відносини стають формальними, а в емоційному плані між дітьми і батьками наростає прірва. Як же цього уникнути?

Вчені підрахували, що в середньому ми приділяємо спілкуванню з дітьми всього 12,5 хвилин на день. З цього часу 8,5 хвилин батьки відводять на різного роду настанов, зауважень та суперечок. На довірливе, дружнє, неформальне спілкування залишається всього лише 4 хвилини в день!

Тому ми знайшла вихід з цієї ситуації, сформулювавши 4 питання, які потрібно задавати своїй дитині щодня. Навіть будучи дуже зайнятими, виділити 15 хвилин для розмови щовечора, думаю можна!Таким чином, ви немов «залишаєте двері відкритими», щоб у разі необхідності дитина могла поділитися з вами тим, що для неї дійсно важливо. Не думайте, що кожен раз ви отримаєте розгорнуту відповідь, часто діти обмежується одним-двома словами, але буває і так, що дитина розкаже все що їй «наболіло».

Отже, ось 4 питання, які допоможуть вам зберігати з дитиною теплий душевний зв’язок, навіть якщо спілкуватися багато не виходить.

Як пройшов твій день?

Якщо спочатку дитина віджартовується або відповідає коротко — «погано», «нормально» і так далі, не потрібно влаштовувати їй допит і «витягувати розповідь кліщами». Можна сказати: «Гаразд, не хочеш — не розповідай, але знай, що мені це цікаво. А ось я сьогодні робила те-то і те-то … ». З часом навіть замкнута,самостійна і потайна дитина почне з вами ділитися тим, що у неї на душі. Перевірено на практиці! До речі, з чоловіками працює точно так само.

Як справи у твоїх друзів?

Можна запитати про конкретно одного друга, якщо ви знаєте про якісь події з його або її життя, а можна — про всі друзях у загальному. Наприклад: «Хто з твоїх друзів, по-твоєму, подобається мені більше всіх? Чому? Розкажи мені про свого одного — найкращого. Які якості повинні бути у хорошого друга? Яку саму приємну річ твій друг робив для тебе? Ким із своїх друзів ти пишаєшся найбільше? Чому? Якби ти дізнався, що твій друг вкрав щось, що б ти зробив? » Як ви розумієте, це питання для різного віку, для різних випадків.

Що хорошого з тобою сталося за день?

Навіть у самий дощовий і похмурий день, можна згадати якісь маленькі приємності. А якщо не пригадується, то взяти і придумати, як себе розважити і повеселити. Наприклад, незаплановано піти в кіно, пограти всією родиною в настільну гру або просто лягти і помріяти, де і як проведете відпустку або як мінімум найближчі вихідні. Такі фантазії виведуть і вас, і дитину з тяжких роздумів на хвилю позитивних емоцій.

Тобі потрібна моя допомога?

Всі ми знаємо, як важко часом просити допомоги. Дитина, яка не звикла отримувати допомогу по дрібницях, тим більше не звернеться до вас в більш складній ситуації, тому починати потрібно з малого — допомогти прибрати в кімнаті, зібрати іграшки, зробити уроки. Не бійтеся розбалувати сина чи дочку, адже чим більше ви допомагаєте по дрібницях, тим вище ймовірність, що у разі серйозного конфлікту дитина прийде за порадою до вас. Втім, це не означає, що потрібно почати робити все замість дитини.

І ще невечлика, але важлива порада: слухаючи розповідь дитини, не поспішайте засуджувати («виносити вирок»), коментуйте тільки тоді, коли вас про це попросять. Нехай ваші очі будуть на одному рівні (якщо дитина маленька нахиліться до неї, візьміть на руки або просто сядьте поруч). Не ігноруйте тілесний контакт, обійміться, візьміть за руку. Якщо ви зараз у поганому настрої або у вас немає часу — чесно скажіть дитині про це і домовтеся, коли ви зможете поспілкуватися пізніше.

Заклад дошкільної освіти (ясла - садок)№6 "Сонечко" Чорноморської міської радиОдеського району Одеської області

Сторінка батьків

Cпалах кору в Україні: що треба знати про хворобу і як захистити себе

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Кір має серйозні ускладнення

Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Консультація для батьків: «Літній відпочинок»

Інструкція для батьків з охорони життя та здоров’я дітей на літній період

1. Загальні положення:

2 Безпека дорожнього руху:

3. Безпека під час перебування на природі:

4. Попередження дитячого травматизму під час відпочинку:

5. Запобігання кишково-шлункових захворювань та кишковим отруєнням:

Консультація для батьків: “Безпека дитини в літній період”

Безпека дітей навесні

Чим зайняти дитину в бомбосховищі

Аудіоказки та мультики

Загартовування дітей дошкільного віку.

Як підготуватися до хімічної атаки або аварії

Сховище

Герметизація

Одяг

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте у приміщенні

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте у приміщення

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте на вулиці

Що робити при хімічній атаці, якщо ви перебуваєте на вулиці

Війна і діти: що варто знати батькам про безпеку дітей

Як говорити з дітьми про надзвичайні ситуації?

ЩО РОБИТИ З ДОШКІЛЬНЯТАМИ НА КАРАНТИНІ

Будуйте і практикуйте важливі соціально-емоційні навички

Працюйте зі страхами і переживаннями дітей

Здорові звички

Як захистити себе та рідних від COVID-19

1. Список пунктів щеплень та центрів масової вакцинації

2. Дії людей з симптомами

3. Що робити для профілактики коронавірусу та зменшення ризику поширення?

Правило № 1: Свято - це не їжа

Правило № 2: Чим легше, тим краще

Правило № 3: Звичайне може бути святковим

Правило № 4: Все добре в міру

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ

ЩО ДАЄ НАВИЧКА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

РОЗВИВАЄМО УМІННЯ МИСЛИТИ КРИТИЧНО У ДИТИНИ

ІГРИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Вимоги до зовнішнього вигляду дитини

Для комфортного перебування дитини в ЗДО необхідно:

Консультація для батьків

«Екологічне виховання дітей у сім'ї»

П

ОРАДИ БАТЬКАММОЗ опублікувало нові карантинні правила у дитсадках

МЕТА

Консультація для батьків:
«Літній відпочинок»

Консультація для батьків:
“Безпека дитини в літній період”